У Національному реабілітаційному центрі “Незламні“ завершує лікування боєць батальйону “Вовки Да Вінчі”, львівський лікар Олександр Ябчанка, який в одному з боїв отримав важке поранення ноги.
Історію військового розповіли Суспільному у Центрі.
Олександрові Ябчанці — 43 роки. Він зі Львова і до Революції Гідності був педіатром в одній із лікарень. Коли в Україні почали впроваджувати медичну реформу, перейшов працювати в уряд.
Перший день повномасштабного вторгнення Олександр зустрів у Львові, але одразу сів у авто і вирушив у Київ.
“Я їхав до Києва у той час, коли звідти всі тікали. Я не знав, чи повернусь живим. Але знав, що домовився з друзями, на той час уже зі сформованої групи “Гонор”, якщо велика війна почнеться, ми зустрінемось там”, — ділиться своїми тодішніми відчуттями Олександр Ябчанка.
“Гонор” долучився до оборони Києва. Олександр став у підрозділі парамедиком. Далі рота добровольців поповнила лави батальйону “Вовки Да Вінчі”. Ябчанка перекваліфікувався спершу в аерозвідника, а згодом, коли “вовки” стали штурмовим батальйоном, прийняв командування піхотним взводом. В одному з боїв у серпні 2023 року отримав важке поранення.
“Я повз, тягнучи свого пораненого друга до посадки. І тут — знову “прилітає”. Мені осколок попав в ногу. Це був такий сильний запаморочливий біль, якого я ніколи не відчував. Такий, що я не відчув іншого поранення – у плече”, — згадує Олександр.
Після евакуації захисника доправили до найближчого шпиталю, далі – до Харкова, де прооперували. Потім лікувався у шпиталі у передмісті Львова. А вже на реабілітацію приїхав у Центр “Незламні”.
“Пацієнт поступив із переломом правої стегнової кістки в ділянці колінного суглоба, в результаті чого утворилась контрактура коліна, тобто обмеження рухливості суглоба”, — розповідають медики.
Понад три місяці спеціалісти з фізичної реабілітації працювали з Олександром.
“За ці кілька місяців він повністю відновив функцію згинання коліна і вже не просто ходить, а пробує бігати”, — відзначає фізичний терапевт Олександр Антонов.
Нещодавно Олександра Ябчанку призначили командиром роти “Гонор”. Тож захисник завершує реабілітацію і готується знову повернутися на фронт.