6 січня зустрічаємо свято Водохреща (19 січня за юліанським календарем). У Львові його святкують вже дуже давно, але традиції і урочистості немало змінилися за сотні років.
Як відзначали свято сто років тому.
Традиції у Львові
6 січня, на свято Водохреща, або ж Богоявлення, у Львові влаштовували чимало урочистостей. Традиція святкування цього свята, а однак значно відрізнялася від західної. В римо-католиків взагалі не було заведено відзначати день, коли Ісуса хрестили у ріці Йордан.
Що цікаво, за Австро-Угорських часів святкування незвичного для західної Європи свята не тільки не заборонили, а й навпаки: в урочистостях були зобов’язані брати участь усі високопосадовці незалежно від їхнього віросповідання.
Отож 6 січня у Львові, Станиславові – нині Івано-Франківськ, Перемишлі та Кракові на головних площах збиралося чимало людей. Окрім містян та чиновників, там були і військові – вони шикувалися неподалік від основного скупчення людей і салютували чотири рази.
Що писала преса
Усі урочистості того дня у Львові починалися з відправи у Преображенській церкві на вулиці Краківській. Після цього люди поступово йшли до площі Ринок з боку вулиці Руської – там стояв вівтар, прикрашений ялинками.
“Однією з найважливіших урочистостей у східній Церкві є свято Богоявлення або Йордану, яке поєднується із традиційною церемонією освячення води. У той день навіть у найменшому поселенні, де є церква, проходить урочиста процесія до ріки, потоку чи бодай до громадської криниці, де священник виконує ритуал освячення води, яку після того віряни начерпують, будучи переконаними, що вона набуває чудодійних властивостей”, – писали у краківському часописі Nowości Illustrowane 1911 року.
“Цього року урочистості Йордану відбулися у Львові за звичним церемоніалом, але з надзвичайно великим напливом громадськості, завдяки цьогорічній м’якій зимі. Після відправи богослужіння у церкві на вулиці Краківській процесія вирушила на площу Ринок, де біля однієї з криниць, над якою спорудили вівтар, митрополит Шептицький виконав акт освячення води. В урочистості взяли участь представники влади на чолі з намісником доктором Бобринським, репрезентанти крайової та міської влади, військові, натовпи вірян і просто цікавих. Почесну варту виконував підрозділ 30-го піхотного полку, який виконав приписані в цей день салюти”.
Після того, як священники закінчували обряд освячення води, вони спершу подавали її світським високопосадовцям, а вже після цього воду могли набирати усі. Львів’яни тоді не тільки забирали додому воду; великою удачею було також і прихопити гілочки ялинок, якими прикрашали вівтар.
Також у багатьох селах східної Галичини розповсюдженим явищем було встановлення хрестів з криги біля вівтарів. Сучасна ж традиція купання в ополонці, яка здається зараз звичною, тоді вважалася дикунством, яке існує тільки в далеких селах росії.
Джерело Всвіті
