У травні українські альпіністи збираються вирушити із експедицією на Еверест. Учасники вже вирушили із Києва 6 квітня, а підйом на “восьмитисячник” здійснять приблизно 20 травня, пише Форпост.
Серед тих, хто поставив перед собою мету зійти на Джомолунгму є і львів’янин Роман Городечний. Він може стати першим мешканцем Львівщини, який підніме прапор нашого міста на найвищій вершині світу.
Альпініст вже оприлюднив відео із тренувань у Гімалаях.
Opublikowany przez Роман Городечний 4 maja 2018
“Всім, хто каже,що їм сумно і на вулиці занадто гаряче! Welcome!”, – прокоментував свої відео Роман Городечний.
Opublikowany przez Роман Городечний 4 maja 2018
Підготовка до нової пригоди вимагає місяців виснажливих тренувань. Треба і морально налаштуватися, і тіло загартувати. Тож у розкладі екстремала були заняття із крос-фіту, вправи на тренажерах і у басейні. У горах сміливців будуть підстерігати багато труднощів. Роман розповідає: «Після 7000-7500 метрів організм, навіть якщо ви лягаєте спати, не відновлюється. Тобто ви встаєте і вже змучені. Нестача кисню дається взнаки. Внутрішні органи не наповнюються киснем настільки, наскільки мають», передає Zaxid.net.
Щоб організм акліматизувався, треба дати йому відчути висоту. Наприклад, після того, як альпіністи піднімуться на 6000 м, спустяться трохи вниз. Там переночують, відпочинуть кілька днів і знову будуть рухатися вгору. Організм вже пам’ятатиме цю висоту, і можна цього разу ночувати вище.
Але фізична підготовка ‒ це лише 40% успіху, певен коуч Вадим Корнейко. А решта ‒ це характер і воля дійти до вершини. Тренер каже: «Роман готовий на всі 200 %. Тому що він така людина, яка привикла і завжди досягає свого, тих цілей, які поставила перед собою».
Небезпеки не лякають львів’янина. Він ділиться: «Я вважаю, що в горах є чесне життя, таке відверте, правильне. Ви там самі за себе. Нікому не подзвоните: татові, куму, брату, свату. Ви або піднялись, або не піднялись. Все по-чесному. Третього варіанту немає».
Але чого насправді боїться Роман Городечний: що доведеться приймати рішення, коли хтось з експедиції травмується на висоті поза 7500 м. Каже: «Зараз я готовий однозначно сказати, що я буду стягувати людину вниз, не зважаючи на похід. А після того, як ти місяць в горах, і та вершина настільки бажана, то починаєш вже на терези ставити, що робити. Якщо чесно, на висоті 8000 м шанс, що ти вернешся назад, дуже маленький. Тому що і телефон підняти тяжко, а людину майже нереально».
Нагадаємо, перша українка з Мукачево, Ірина Галай, на Евересті цього сезону має на меті здійснити безкисневе сходження на гору Лхотцзе (8516 м). Зійти на Еверест спробують також Роман Городечний, який за умови вдалого сходження стане першим львів’янином на Евересті, Дмитро Семеренко та Тарас Поздній, який вже має досвід безкисневого сходження на гору Манаслу (8156 м).
Цього року українські альпіністи хочуть реалізувати відразу декілька амбітних проектів: безкисневе сходження на четверту вершину світу – гору Лхотцзе, траверс Еверест – Лхотцзе (перехід з однієї вершини на іншу, якого жоден українець поки що не здійснював) і перше підкорення Евересту львів’янином.
«Весна у Гімалаях знаменує початок сезону сходжень. Восьмитисячники – це вищий пілотаж альпінізму. Адже максимально потребують як фізичних, так і моральних зусиль. А кожне вдале індивідуальне сходження – це гордість цілої нації, яка так демонструє свою спроможність», – розповідають організатори.
