Вівторок, 24 Грудня

Університет Франка вимагає повернути обов’язкове ЗНО з української літератури

Оперативні новини у нашому каналі в Telegram!

Вчена рада філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка вимагає від Міністерства освіти і науки України та Українського центру оцінювання якості освіти продовжити проведення незалежного оцінювання знань з української літератури для усіх випускників середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

Про це йдеться у зверненні вченої ради філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка до Міністерства освіти і науки України та Українського центру оцінювання якості освіти, пише прес-служба університету.

«Успішність державотворчих процесів у сучасній Україні безпосередньо залежить від упровадження ефективних реформ ув освітній галузі. Перехід на зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників середніх шкіл, за результатами якого здійснюється зарахування до закладів вищої освіти, став тим нововведенням в українському освітньому просторі, що отримало високий ступінь суспільної довіри. Відтак зараз головним завданням МОН України й УЦОЯО є оновлення програм навчальних курсів, належний моніторинг за якістю тестової бази та послідовне вдосконалення методики формулювання тестових завдань.

Натомість рішення МОН України та УЦОЯО про запровадження з 2021 року окремих сертифікаційних робіт з української мови та української мови і літератури, прийняті без публічного обговорення, є освітньо необґрунтованими й скеровані проти основ національного державотворення. Вилучення української літератури як обов’язкового навчального компонента з тестових випробувань вступників на природничі, технічні, медичні та військові спеціальності знівелює для школярів значення творів художнього письменства як світоглядних підвалин української духовности, основних джерел формування національної ідентичности, базової платформи розвитку естетичної свідомости, органічного засобу пізнання загальнолюдських цінностей.

В умовах особливого загострення інформаційно-пропагандистської aгресії «русского міра» та тривалої українсько-російської війни за відновлення територіальної цілісності нашої держави, коли відважні волонтери невтомно доставляють для наших бійців разом із продуктами харчування, медикаментами та бронежилетами художні твори українських класиків, невиправдане чиновницьке скасування обов’язкового зовнішнього тестування з української літератури для усіх випускників шкіл можна розглядати щонайменше як свідому відмову від патріотичного виховання української молоді та крок до капітуляції перед ворогом.

Звертаємо Вашу увагу на те, що відновлення політичної незалежности України у 1991 році стало можливим, зокрема, завдяки потужному дисидентському письменницькому рухові, чільні представники якого Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий та багато інших поклали життя на вівтар державної самостійности. Зрештою, у час, коли всі свідомі українці, наголошуючи на значному зниженні читацького інтересу, щоденно б’ють на сполох та усіляко намагаються відродити зацікавленість до читання як шляху до духовного вдосконалення молоді, такі кроки можуть призвести лише до історико-культурної летаргії, збіднення національної духовности, морально-етичної та естетичної деградації суспільства, безповоротного його входження у стан матеріально-споживацького анабіозу», – йдеться у документі.

Вчена рада філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка вимагає від Міністерства освіти і науки України та Українського центру оцінювання якості освіти продовжити проведення незалежного оцінювання знань з української літератури для усіх випускників середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

Освітня руйнація україністичної мовно-літературної єдности може спричинитися у майбутньому до демонтажу української державності.

Документ підписали: Голова вченої ради професор Святослав Пилипчук, заступник голови вченої ради професор Флорій Бацевич, вчений секретар ради доцент Лілія Яремко.
Члени ради: доцент Ігор Гунчик, професор Ярослав Гарасим, професор Михайло Гнатюк