Рішення Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні щодо календарної реформи Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав оприлюднив сьогодні, 6 лютого, у прямому етері «Живого телебачення», пише Гал-Інфо.
Він заявив, що Великдень та пов’язанні з ним свята святкуватимуть так, як і зараз. Натомість усі свята зі сталими датами відзначатимуть за новим календарем, починаючи з 1 вересня 2023 року. Блаженнійший наголосив, що відтепер УГКЦ святкуватиме Різдво 25 грудня.
“Продовжуючи розпочате на минулих сесіях Архиєрейського Синоду тривале обговорення питання щодо календарної реформи, Отці Синоду заслухали результати єпархіальних та екзархальних опитувань духовенства та монашества щодо цього питання, та, предметно обговоривши його, — прийняли рішення”, — повідомили раніше в Департаменті інформації УГКЦ.
Блаженніший Святослав зазначав, що “взявши до уваги численні прохання віруючих та провівши попередні консультації Синод вирішив, що починаючи з першого вересня 2023 року, ми переходимо новий стиль. Новий стиль, коли йдеться про святкування нерухомих свят”.
Водночас ті парафії чи поодинокі громади, які ще не готові перейти на новий календар, за благословенням єпархіального єпископа можуть залишатися на юліанському календарі до 2025 року.
Блаженнійший пояснив, що запровадження нового календаря почнеться з 1 вересня, оскільки саме тоді, за візантійською традицією, починається релігійний рік за григоріанським календарем. Зараз же він починається з 14 вересня.
Нагадаємо, синод ПЦУ дозволив проводити різдвяні богослужіння 25 грудня, якщо громада і настоятель храму виявлять таке бажання.
Довідка: Юліанський календар запроваджений у 46 році до нашої ери римським імператором Юлієм Цезаром. Календарна реформа, що призвела до запровадження більш точного григоріанського календаря, відбулась у 1582 році за ініціативи голови католицької Церкви папи Григорія ХІІІ. Тоді православні церкви відмовились перейти на нову систему літочислення.
Основна різниця між григоріанським і юліанським календарем полягає в тому, як обчислюються високосні роки, через що з часом збільшується різниця в датах між календарями. Якщо в XVI столітті вона становила 10 днів, то у XXI столітті вона становить 13 днів. До наступного століття різниця в датах між календарями досягне 14 днів і у 2101 році православні церкви, якщо не перейдуть на григоріанський календар, відзначатимуть Різдво уже не 7, а 8 січня.
Як зміняться всі дати православних свят
- Святий вечір – 24 грудня (замість 6 січня)
- Різдво Христове – 25 грудня (замість 7 січня)
- Щедрий вечір (Маланки) – 31 грудня (замість 13 січня)
- Василя – 1 січня (замість 14 січня)
- Водохреща – 6 січня (замість 19 січня)
- Благовіщення – 25 березня (замість 7 квітня)
- Юрія – 23 квітня (замість 6 травня)
- Різдво Іоанна Хрестителя – 23 червня (замість 7 липня)
- Петра та Павла – 29 червня (замість 12 липня)
- Пророка Іллі – 20 липня (замість 2 серпня)
- Маковея – 1 серпня (замість 14 серпня)
- Преображення – 6 серпня (замість 19 серпня)
- Перша Пречиста – 15 серпня (замість 28 серпня)
- Друга Пречиста – 8 вересня (замість 21 вересня)
- Покрова – 1 жовтня (замість 14 жовтня)
- Андрія – 30 листопада (замість 13 грудня)
- Миколи – 6 грудня (замість 19 грудня)
