Ошийник, який перекладає звуки котів на людську мову за допомогою штучного інтелекту, розробили у “Львівській політехніці”. Гаджет працює як фітнес-браслет, а також може давати рекомендації щодо догляду за улюбленцем.
Про це Суспільному розповів аспірант університету “Львівська політехніка” й співзасновник проєкту Андрій Михайлів.
Ошийник-комунікатор створили стартапери з “Львівської політехніки”. Дизайн аксесуара розробляють так, аби він був комфортний для кота. Розробники випробовують прототип на своїх домашніх улюбленцях.
Ідея ошийника, який може робити звуки кота зрозумілими для людей, належить аспіранту “Львівської політехніки” Андрію Михайліву. Він розповідає, що пристрій може давати рекомендації, як краще доглядати за твариною.
“Ошийник дає краще розуміння тварини. Ключова перевага, що ви можете знати, що з твариною на відстані. Наприклад, ви поїхали на море, залишили тварину на своїх знайомих і ви по стану дивитесь, чи тварина достатньо грається, чи вона не стресує, чи її вчасно годують. Всі ці звуки опрацьовуються ошийником і передаються на сервер. Наприклад, що він їсть – тверда чи волога їжа, різні звуки, що показують радість, тривогу або звук, який кіт видає при небезпеці або бійці”, — каже Андрій Михайлів.
Ошийник обладнаний штучним інтелектом. Система аналізує звуки кота, а результат відображається у спеціально розробленому додатку.
“В нас будуть візуальні зображення різних станів: агресія, нейтральний, що просто вас кличе, буде також підпис на українській і на англійській. Ви зможете це в налаштуваннях міняти, також ви зможете побачити статистику. Наприклад, ви будете бачити, чи за останню добу ваш кіт переживав, чи більше вас кликав”, — розказує співзасновниця проєкту Ірина Іськович.
Процес нагадує роботу фітнес-браслета. Зараз розробники випробовують дизайн ошийника.
“Це наші прототипи. Ви можете бачити, з чого ми починали. Ми намагалися розробити дизайн, який підходить для різних розмірів. Станом на зараз це лише прототип, ми перевіряємо, чи котику зручно”, — каже співзасновниця Софія Субтельна.
Над розробкою працює п’ятеро людей і кілька студентів-фрілансерів. Завершити роботу над ошийником планують до кінця осені.
