Львівські нейрохірурги провели одну із найскладніших операцій при епілепсії – казолотомію – із роз’єднанням півкуль головного мозку 8-річному хлопчику.
Про це повідомляють у Першому медичному об’єднанні Львова, УП Життя.
У 8-річного Олега – туберозний склероз. Це генетичне захворювання, що вражає нервову та інші системи і супроводжується епілептичними нападами. Дитина страждала від судом, які ставалися до 10 разів на добу, кажуть лікарі.
Команда дитячих нейрохірургів спільно із епілептологами лікарні Святого Миколая зважилася провести дитині калозотомію. Надскладна операція стала початком хірургічного лікування епілепсії у хлопчика.
“Рішення про можливість і вибір методу хірургічного лікування епілепсії при туберозному склерозі – непростий шлях, якого вдалось досягнути спільними обговореннями та кількарічного відслідковування історії нападів пацієнта”, – розповідають медики.
Під час операції хірурги роз’єднали роз’єднали півкулі головного мозку, провівши повне розсічення мозолистого тіла. Казолотомія пройшла успішно, в результаті чого хірургічне лікування показало чудові результати, наголошують лікарі.
Нині уже три місяці як Олега зовсім не турбують судоми, які заважали хлопчику у повсякденному житті та значно затримували його інтелектуальний розвиток.
Наразі маленький пацієнт приходить з батьками на профілактичні огляди. Лікарі продовжують відслідковувати стан хлопчика після операції, аби визначити подальшу тактику лікування та необхідність наступних етапів.
“Попри складність доступу до задніх відділів такої анатомічної структури (мозолисте тіло) головного мозку нашим нейрохірургам під час кожної з таких операцій вдавалося проводити повне роз‘єднання півкуль кожному з наших маленьких пацієнтів, що допомогло позбутися чи значно зменшити кількість епілептичних нападів”, – розповідають у Першому медоб’єднанні Львова.
Першим, хто провів казолотомію у 40-х роках минулого сторіччя, був нейрохірург Вільям Ван Вагенен – співзасновник і президент Америкаської асоціації нейрохірургів. Він хірургічно розділив півкулі шляхом перетинання мозолистого тіла, яке на той час вважалося структурою “без функцій”.
Учені жартували, що мозолисте тіло необхідне лише для утримування двох півкуль разом у черепній коробці. Хірург сподівався, що переривання зв’язків між півкулями допоможе запобігти епілептизації головного мозку.
Вагенен помітив, що ефект зменшення кількості судом і їхнього масштабу варіював у різних пацієнтів. Наприклад, у деяких після оперативного втручання зовсім не змінився характер епілептичних нападів.
Водночас післяопераційне обстеження пацієнтів тоді не виявило жодних відхилень у неврологічному та психологічному станах, які б могли бути спричинені руйнуванням мозолистого тіла.
