На зборах щодо перейменування Червонограда присутні проголосували проти. До того ж вони не дали виступити представнику Українського інституту національної пам’яті. Про це повідомили в Telegram-каналі “Деколонізація. Україна”.
“Ми підготуємо звернення до СБУ. Бо зривати процес деколонізації під час повномасштабної війни — це робота на агресора. Вибору в Червонограда немає. Якщо не перейменуються самі — місто перейменує вже Верховна Рада України”, — наголосили в повідомленні.
Натомість сайт Червоноградської міської ради повідомив, що в неділю, 8 жовтня, в Народному домі відбулися консультації з громадськістю щодо перейменування міста.
“Кожен з учасників консультацій у форматі «вільного мікрофона» мав можливість висловити свою позицію стосовно доцільності перейменування, запропонувати нову назву міста чи повернути його колишню назву. Під час емоційної дискусії, переважна більшість присутніх у залі висловилися за те, аби не змінювати назву міста, оскільки в ньому народилося і виросло не одне покоління червоноградців, українських патріотів, котрі аж ніяк не пов’язані із радянським минулим”, — зазначила прес-служба міськради.
Там пояснили, що історію Червонограда творили люди, котрі пройшли крізь тюрми та заслання у більшовицьких таборах. Тому червоний колір у них асоціюється не зі совєтською символікою, а насамперед із червоно-чорними барвами прапора УПА, червоною калиною, зрештою, історичною назвою Червона Русь.
“За їх переконанням, місто, яке першим у Радянському Союзі зняло пам’ятник Леніну, ще в 90 роках чітко задекларувало свою проукраїнську позицію”, — вважають у Червоноградській міській раді.
Там розповіли, що чимало пропозицій лунало, аби відкласти розгляд цього питання, позаяк воно не на часі. І лише троє учасників зустрічі запропонували змінити назву міста, відповідно, на: Кристинопіль, Клюсів і Сагайдачний.
Нагадаємо, що в червні уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь офіційно звернувся до міністра освіти й науки Оксена Лісового з проханням скасувати рішення Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування населених пунктів, які “не відповідають стандартам державної мови”.
