10 липня Західний апеляційний господарський суд визнав незаконним виділення 54 ділянок за 39 договорами про оренду землі під будівництво ВЕС (вітроелектростанцій)
Про це повідомили на сторінці Всеукраїнського громадського руху Save Borzhava, передає “Еспресо.Захід“.
“Позов був поданий заступником керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави. Громадськість представляла ГО “Міжнародний інститут людини і глобалістики Ноосфера” і наша незмінна юристка Наталя Майстренко, якій ми щиро вдячні за величезну пророблену роботу і витривалість у цій надзвичайно довгій боротьбі. Чекаємо на кроки у відповідь від представників забудовника і плануємо подальші дії”, – зазначили у повідомленні.
Як відомо, йдеться про 54 земельні ділянки, загальною площею 42 га і вартістю майже 20 млн грн, які незаконно передало ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області компанії “Атлас Воловець Енерджи” для будівництва вітроелектростанцій загальною потужністю 120 МВт на найдовшій полонині Закарпаття – Боржаві.
У листопаді 2020 року на Закарпатті голова ОДА та прокуратура виступили на захист Боржави від будівництва ВЕС. Згодом повідомлялося, що Верховний Суд дозволив збудувати кілька десятків вітряків на закарпатській Боржаві.
У березні 2023 року на Закарпатті місцеві мешканці, екологи та туристи почали бити на сполох через підготовку до будівництва вітрових електростанцій поблизу гори Пікуй та меж природоохоронних зон і туристичних маршрутів. Раніше, у червні 2022, року стало відомо, що на території Вододільного Верховинського хребта око поклали компанії, які займаються альтернативними джерелами енергії, а саме вітропарками. Як повідомляла тоді Наталія Вишневська, керівниця ГО “Зберегти Пікуй”, у зоні ймовірного зведення ВЕС перебувають заказник “Либохорівський”, ботанічний заказник загальнодержавного значення “Пікуй”, ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Пікуй”, національний природний парк “Бойківщина”, ландшафтний заказник місцевого значення “Бескид”.
У жовтні керівництво ГО “Зберегти Пікуй” зафіксували на Боржавському хребті розриття полонини завдовжки з 30 метрів на спуску між Плаєм та Великим Верхом. Українців закликали підписати колективне звернення щодо недопущення забудови високогір’ї українських Карпат.
