Ніхто так не може знати свою дитину так як власні батьки. Зі старих світлин перед нами постає Андрій очима його мами Ольги Михайлівної.
Андрієві на цій фотографії 2,5 роки. Зроблена в фотостудії в Новому Роздолі
Андрієві на цій фотографії 3 роки. Зроблена також в фотосалоні в Новому Роздолі. «З цього коня він ще дуже не хотів злазити, плакав» – пригадує мама – «Ми пояснювали йому, що мають прийти інші діти фотографуватися, але дуже боляче йому було розлучитися з цією іграшкою».
Майбутньому співаку близько 4-ьох років. «Це була традиція, кожного року як приїжджали до баби Марійки на літо, їздили на каруселі, відзначали 17 серпня Андріїве день народження і фотографувалися» . – каже Ольга Михайлівна. Фотографія Самбірського держфото.
Кузьма на канікулах в тому ж селі Сіде приблизно в 2-му класі. Дід Іван під час канікул проводив йому так звану чоловічу школу, давав малому бавитися справжнім кермом, що дуже йому подобалось.
Ще одна світлина з села Сіде. Андрій з мамою, фотографував тато Віктор Кузьмич. «На цьому фото Андрій ще вочевидь тримає свого улюбленого кота, але на фотографії його не видно» – жартує Ольга Михайлівна.
Фотографія з дошки пошани в музичній школі, 3 клас.
Фотографія з дошки пошани в музичній школі, 5 клас.
Сім’я часто їздила відпочивати в Болгарію. На цій світлині Андрійко з пані Олею в болгарському місті Албена.
Фото Кузьми зроблене в фотостудії Баранських. «Андрій був тоді в 8 класі. Ми приїжджали до Львова до наших друзів, з якими відпочивали в Болгарії. Фотографувалися наші друзі, заодно зробили фотографію і Андрію» – розповідає пані Оля.
Десь з класу 9-го, коли сім’я вже переїхала в містечко Новояворівськ Львівської області, Кузьма почав писати тексти. « Я ніколи в це не втручалася, не рилася в його листах чи зошитах. Це був такий період, коли ми почали вириватися з радянського союзу і в принципі всі діти грали на гітарах. Тато Олега (Лесика) з гурту «Дзідзьо» Мирослав Турко в Палаці культури мав свій естрадний гурток, багато хто туди приходив, так як там були хороші музичні інструменти такі як електричні гітари, ударні, клавіші, за якими хлопці вмирали. Звідти фактично все почалося, тому Андрій завжди був дуже вдячний татові Лесика і згодом багато йому допомагав».
Фотографії вочевидь перших музичних кроків Андрія Кузьменка
Фотографії вочевидь перших музичних кроків Андрія Кузьменка
Андрій вже поступив на навчання в Петрозаводський університет і приїхав до мами в серпні в гості. На цій світлині сорочку вишила для Андрія Ольга Михайлівна.
Армійське фото Кузьми Скрябіна. Служив у місті Калініні під Москвою, книжка «Я, Паштет і Армія» написана власне під впливом армійських пригод.
«Андрію не заборонялося приводити своїх друзів додому. В нас був ліс, озеро біля дому. Андрій з колегами любили вибиратися на дах і слухати радіо» – згадує Ольга Михайлівна. На фото товариші Скрябіна.
Сьогодні в тих же Брюховичах все нагадує про Андрія Кузьменка – на стінах багато його портретів та світлин. Андрій часто любив приїжджати до батьків, любив гуляти з улюбленим кокер-спаніелем Оскарем. В цих стінах сумує за ним все.
Батьки Андрія Кузьменка в Брюховичах. Фото з сімейного архіву
Улюблений кокер-спаніель Андрія Оскар. Брюховичі. Фото Тетяна Жернова
Львів, вул. С. Гавришкевича. Фото Тетяна Жернова 2016р
