День Святої Трійці, Зелені свята, П’ятидесятниця — це одне велике свято для християн. Вважається найважливішим з 12 календарних свят року і відзначається три дні. Воно є перехідним, починається через п’ятдесят днів після Великодня.
Офіційним вихідним призначений тільки один день Трійці, а оскільки починається воно в неділю, то додатковий вихідний переноситься на понеділок. Т
Розказуємо про значення Дня святої Трійці, його традиції та прикмети:
Значення Зелених свят або Святої Трійці
За християнськими віруваннями, вперше почали святкувати апостоли — учні Ісуса. У цей день, п’ятдесятий від Великодня, на них зійшов Святий Дух. Тож, щоб увіковічнити пам’ять про це диво — вони почали святкувати Трійці. Офіційним християнським святом цей день став у 381 році. Його затвердили в Константинополі на соборі всіх вірян. А на території Київської Русі святкувати таку дату почали значно пізніше, аж через 300 років після прийняття християнства.
До того часу, Зелені свята були періодом завершення весняного календарного циклу й початком літнього. У цей час величали дерева та всю рослинність, закликали майбутній врожай. Саме цим можна пояснити традиції озеленення осель під час свят.
Традиції святкування Трійці
Напередодні зеленої неділі — ретельно прибирали всю оселю. Кімнати та, навіть подвір’я прикрашали зеленими гілками. Брали гілки клену та верби, липи та акації, а також ясені, горіха та дуба. А от осика вважається забороненою рослиною, адже за легендою на ній повісився Юда. Свіжу зелень розставляли в горщиках, прикрашали нею вікна, двері, ікони. А підлогу будинку застеляли ароматними рослинами: любистком та м’ятою, татарським зіллям тощо.
Обов’язковий ритуал під час Зелених свят — відвідування могил померлих родичів. Їх також прикрашають зеленими гілками. А також влаштовують на цвинтарі поминальну трапезу. До речі, ці традиції в Україні збереглися досі, особливо в селах. Раніше всі приходили до могил в один день, ще до Трійці. А саме в суботу, яка називалася Дідовою.
Не можна в четвер перед Трійцею ходити купатись, адже за легендою, у цей день із води виходять русалки, які можуть затягнути у воду.
Для хлопців Зелені свята вважали раніше чудовим часом, щоби посвататись. Мовляв, шлюб буде вдалим і довгим. А в дівчат заведено на Трійцю ворожити на судженого. Також, ходити в ліс збирати цілющі трави та кидати русалками сплетені з зелені вінки. Русалки, нібито, у замін пришлють заможних наречених.
Ще раніше, до прийняття християнства, це свято не асоціювалось з Трійцею та було просто Зеленим тижнем. Тривало воно сім днів, а супроводжувалося веснянками, танцями та розвагами для молоді. Такі ж дохристиянські свята прослідковуються в древніх греків та сербів — вони так само збирали зелені гілки та квіти, плели з них вінки й несли додому.
Усім рослинам у дні святкувань приписували магічні властивості. З них робили настоянки, відвари та талісмани. Відвари та настоянки використовували для лікування, профілактики застуди, краси. А талісмани робили так: збирали та засушували трави з квітами, обкурювали мелісою, чебрецем або кропивою і клали в маленький мішечок.
Зараз же, головна традиція, пов’язана із зеленню — це освячення гілок та квітів у церкві.
Прикмети на Зелені свята
Щоби протягом року спіткали лише хороші події, у період свят не можна відмовляти в допомозі тим, хто цього потребує. Навпаки, треба самому бути ініціатором та подавати милостиню бідним.
Цікава прикмета стосувалася скатертини, яку стелили на стіл під час свят. Її потім ховали, берегли та нікому не показували. Адже вважалось, що від її стану залежить майбутня доля неодружених членів родини. Мовляв, скатертина допоможе зустріти хорошого партнера для шлюбу. Але не зрозуміло, з чим саме це пов’язано.
Якщо на Зелені свята йде дрібний дощ, а потім одразу виходить сонце — чекайте на щедрий врожай цього року. Особливо, врожай ягід, грибів та зернових.
Погана прикмета — будувати на Трійцю паркани, огорожі, будь-які перегородки. Мовляв, тоді в домі у всіх будуть неприємності та хвороби.
Заборонено займатися важкою працею, прибирати, прати, ремонтувати щось. Але можна займатися приготуванням страв для родини та їжі для домашніх тварин.
Коли зірки сходили на небо — господині виносили на вулицю, чи ставили біля відкритого вікна, різну випічку. Бублики, булки, коржі, печиво — усе це було частуванням для померлих родичів. А ті, у замін, мали попросити в природи принести цього року гарний врожай.
Для когось це дні важливого християнського свята, для когось просто дотримання українських звичаїв, але традиція прикрашати зеленню дім залишилася до сьогодні.
автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
