Понеділок, 25 Листопада

Сьогодні Львів попрощається із захисниками Олександром Ольховичем, Сергієм Майком та Володимиром Калюпіним

Оперативні новини у нашому каналі в Telegram!

У понеділок, 5 серпня, Львів попрощається із трьома воїнами, які захищали Україну від російських окупантів – Олександром Ольховичем, Сергієм Майком та Володимиром Калюпіним. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міських церемоній прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону захисника Олександра Ольховича розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, а об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Опісля воїна поховають на Личаківському кладовищі.

Порохони Сергія Майка та Володимира Калюпіна розпочнуться об 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, а об 14:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Обидвох захисників також поховають на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Олександр Ольхович (10.09.1985-18.03.2024) Уродженець міста Вараш (колишній Кузнецовськ) Рівненської області.

Навчався у місцевій середній загальноосвітній школі. Згодом здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка».

Після завершення навчання працював за фахом: спершу у ПрАТ «Львівобленерго», а впродовж останнього періоду обіймав посаду проєктувальника електричних підстанцій на Приватному підприємстві «Галиченерго». У вільний час захоплювався читанням літератури, зокрема, наукової фантастики, також обожнював активний відпочинок у горах. За словами близьких, був «прекрасним батьком та чоловіком».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів. Виконував бойові завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Олександра Ольховича залишилися батьки, дружина, 9-річний син, 7-річна донька, сестра та племінники.

Сергій Майко (09.04.1973-02.08.2024) Львів’янин.

Навчався у колишній Середній загальноосвітній школі №35 м. Львова. Згодом здобув вищу освіту у Львівській академії мистецтв.

Після завершення навчання у 1991 році проходив строкову служб у лавах повітрянодесантних військ у Литві, згодом виконував завдання на території Придністров’я, де отримав осколкове поранення правого ока.

Батько і дід Сергія Майка були скульпторами, тож, повернувшись з армії, він продовжив їхню справу. Був винятковою талановитою і творчою людиною.

Впродовж 2014-2016 років виконував завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах прикордонників. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до Державної прикордонної служби. Боронив державу в Бахмуті, Бучі, брав участь у звільненні Харківської області у складі 11-го прикордонного загону. Завжди допомагав своїм побратимам, навчав та мотивував їх, оскільки володів ґрунтовними знаннями про військову справу. За особисту мужність також був нагороджений відомчими відзнаками.

Під час виконання бойових завдань у Серебрянському лісі отримав складне поранення, після якого проходив тривале лікування.

У Сергія Майка залишилися мама, дружина, двоє дітей, брат та сестра.

Володимир Калюпін (21.04.1991-06.08.2023) Уродженець міста Борщів Тернопільської області.

Навчався у Опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 ім. Григорія Тютюнника Кам’янка-Бузької міської ради Львівської області. Здобув вищу освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Займався карате.

Учасник Революції Гідності. Після закінчення військової кафедри одразу вступив до Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції спершу у складі 51-ї окремої механізованої бригади, а згодом – 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Повернувшись, працював у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У свій вільний час активно займався спортом, був «надзвичайно добрим та усім допомагав».

Із початком повномасштабного вторгнення рф добровольцем повернувся на фронт, боровся із окупантами на Запорізькому напрямку у складі 65-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

У Володимира Калюпіна залишилися бабуся, батьки, сестра та кохана дівчина.