Серед знахідок – кілька тисяч фрагментів битого посуду, вироби з кременю і каменю, а також рештки кісток тварин.
Влітку на горі Лисівка (неподалік Винник) відбулись дослідження одношарової пам’ятки археології – поселення культури лійчастого посуду доби енеоліту другої половини IV тис. до н.е. Про це повідомляє ЛОДА.
Вчені вивчали центральну частину давнього селища, заклавши два розкопи загальною площею 140 м2. Окрім звичайних господарських ям, виявили так звану «глинянку» — місце з якого вибирали глину для виробничих потреб: виготовлення посуду, обмазування стін будинків.
За словами керівника експедиції, старшого наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Андрія Гавінського, віднайдений об’єкт є незвичним.
«Це великий котлован з нерівними в плані контурами та дном, глибиною 40–50 см. Його розкрили не повністю, зафіксували лише північну частину, яка в межах розкопу мала розміри 5×12 м. Подібні кар’єри на поселеннях культури лійчастого посуду практично не трапляються. Вважають, що такі виробничі осередки закладалися поза межами селищ. Проте наші дослідження показали, що в окремих обставинах може бути по-іншому. Мешканці Лисівки, які потребували великої кількості сировини, видобували глину не з краю поселення, а по його центру, де зазвичай була б вільна громадська площа, змінивши традиційну планувальну структуру селища», – каже Андрій Гавінський.
Величезний котлован глинища, розкопаний вченими, був переповнений артефактами. Давні поселенці зробили з нього сміттєзвалище, після того, як вичерпали основний ресурс. Тут виявили кілька тисяч фрагментів битого посуду, вироби з кременю і каменю, рештки кісток тварин. Серед найцінніших знахідок – мініатюрна фігурка бичка і тарахкальце яйцеподібної форми.
«Мініатюрна фігурка бичка у вигляді чаші є першою такою зооморфною пластикою в середовищі культури лійчастого посуду. Її походження можна пов’язувати із впливами сусідньої трипільської культури. Інша унікальна знахідка — тарахкальце яйцеподібної форми з двома кульками всередині. Такі вироби трактують як дитячі забавки, предмети для обрядових дій, для відлякування злих духів. Але також це й музичний інструмент зі своїм звуком та тональністю. В енеолітичних культурах Європи таких виробів є вкрай мало, а на теренах України, в культурі лійчастого посуду, вони виявлені вперше», – ділиться деталями Андрій Гавінський.
Наразі енеолітичне поселення у Винниках є одним із основних для вивчення культури лійчастого посуду на теренах України та Польщі.
«Його унікальність полягає у винятковому стані збереження, потужності культурного шару, наявності фортифікаційних укріплень, функціонуванні господарської, духовної сфер, наявності взаємостосунків з трипільським світом», — пояснює Андрій Гавінський.
Дослідження відбулись у межах спільної експедиції Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Жешівського університету (Польща) та Історико-краєзнавчого музею м. Винники.
Фото надані Андрієм Гавінським
