У Каховське водосховище знову почала прибувати вода. Як свідчать останні супутникові знімки цього району, значна частина раніше осушеної території колишнього водосховища на сьогодні вкрита водою. Пояснення тут може бути дуже просте — весняне танення снігів принесло додаткову вологу у пониззя Дніпра.
“Тут ми чітко спостерігаємо підняття рівня води, що відповідає ситуації весняного водопілля на річковій заплаві”, — розповідає експерт Української природоохоронної групи, молодший науковий співробітник Інституту зоології ім. І.Шмальгаузена НАН України Григорій Коломицев.
“За відсутності штучного регулювання рівня води, сьогодні ми можемо спостерігати на території колишнього Каховського водосховища ті самі процеси, що відбуваються на природних, незарегульованих людиною заплавах річок. Весняні водопілля відбувалися на цих землях ще до побудови ГЕС тисячі років”, — додав Коломицев.
Великий Луг — переплетення річок та їх численних приток, порослих очеретами озер і боліт, луків, заплавних лісів і чагарників, подекуди високі піщані кучугури. Цей ландшафт дуже відрізнявся від сусіднього степу. Тут було багато дерев як на правому, так і на лівому березі Дніпра. Великий Луг тягнувся на понад 100 км зі сходу на захід, на 20–25 км із півночі на південь.
На Великому Лузі у XVI–XVIII століттях стояли шість із восьми Запорозьких Січей. Як свою базу Луг використовували видатні українські козацькі лідери Сірко, Вишневецький, Сагайдачний, Дорошенко, Хмельницький та інші.
Нижче Великого Лугу від села Бабине Херсонської області до сучасної Нової Каховки тягнулася знаменита Геродотова Гілея. У Гілеї теж росли величезні дерева з переважанням дуба над іншими породами.
Під водами “Каховського моря” поховали більше ніж 250 000 га: дніпровські плавні, залишки Січей і давніх курганів, десятки сіл, ліси, болота, заплавні острови, де вирощували городину на родючих ґрунтах. Попередньо вирубали й вивезли могутні дерева. Загинуло безліч тварин: не всі встигали втекти від повені, а деяких, зокрема вовків, навмисно відстріляли.
