Понеділок, 23 Грудня

На межі Львівської та Закарпатської областей встановили перший вітряк майбутньої ВЕС

Оперативні новини у нашому каналі в Telegram!

Компанія «Френдлі Віндтехнолоджі» завершила монтаж першої вітротурбіни Островського вітропарку, що розташується на території Нижньоворітської громади на кордоні Львівської та Закарпатської областей. Вітряк потужністю 4,8 МВт має висоту 120 м та 152-метровий діаметр ротора, інформує zaxid.net.

Як повідомили у ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі» 25 січня, площа під будівництво першого вітряка у Нижніх Воротах становить пів гектара. Нову дорогу до місця будівництва не прокладали.

«Договір про соціальне партнерство укладений між вітряним парком “Островський” та Нижньоворітською громадою, передбачає направлення 3% доходу від продажу електроенергії до бюджету громади. У щорічному еквіваленті – це майже півтора мільйона гривень на дороги, школи, дитячі садочки, спортивні заклади. І це сума від генерації лише однієї вітротурбіни, по закінченню будівництва вітропарку, цей показник помножиться на кількість встановлених вітротурбін», – інформують у компанії.

Проект будівництва вітроелектростанції у Карпатах реалізує ТОВ «УК Вітряні парки України». Загальна встановлена потужність запланованої ВЕС становитиме 80 МВт. У компанії зазначають, що обсягу електроенергії, який вироблятиметься вітровим парком, буде достатньо для щорічного забезпечення майже 50 тисяч домогосподарств.

Вітряк у Нижніх Воротах був виготовлений «Френдлі Віндтехнолоджі» у Краматорську до повномасштабного російського вторгнення і мав бути встановлений поблизу села Островка Миколаївської області, звідси і назва вітропарку. У 2022 році Краматорський завод важкого верстатобудування, релокувався до Перечина. У серпні 2023 року Кабмін погодив створення на Закарпатті індустріального парку «Френдлі Віндтехнолоджі».

За даними аналітичного порталу YouControl, засновником ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі» є Владислав Єременко. Він є керівником управляючої компанії «Вітряні парки України» та майже десяти підприємств, серед яких «Горлівський машинобудівник», «Українські бурові машини», «Світ рослин Закарпаття» та інші.