У селі Рябці на Чернігівщині існує справжній музей просто неба. Подружжя майстрів відомий чернігівський скульптор Петро Пікуль та майстриня з різьби по дереву Оксана Сапроненкова роблять зі свого села перлину району. Про це йдеться в матеріалі Укрінформ.
Протягом 5 останніх років майстри-ентузіасти створили десятки скульптур, Наприклад на центральній вулиці тут можна побачити дерев’яні скульптури, ексклюзивного дизайну лавочки, карту села, вказівники вулиць, дошку оголошень, біля ставка – прикрашений вишуканою різьбою уклінний хрест, на цвинтарі – різьблену каплицю. Навіть сміттєва урна тут – зі старого пенька нестандартної форми.
Петро Пікуль за своє життя зажив неабиякої слави одного з найкращих скульпторів-портретистів Чернігівщини. Він працює з різними матеріалами – каменем, деревом, бронзою, гіпсом, а його витвори вражають. Роботи майстра розійшлися всією Чернігівщиною та іншими містами України, за кордоном їх найбільше у США.
Фото: Наталія Потапчук / “Укрінформ”
Пані Оксана – уродженка латвійської столиці Риги. В Україну переїхала разом зі своєю матір’ю в 1991 році. За фахом – землевпорядник, десятки років професійної діяльності віддала геології. Як митець вона – самоучка, працювати з деревом навчилася за книжкою. Різьбою жінка займається з 2002 року.
У Рябцях жінка мешкає понад 20 років – тільки тут їм із матір’ю фінанси дозволили свого часу купити будинок. Із Петром Пікулем, який з родиною жив у Чернігові, познайомилася після смерті його дружини Ганни Григоренко. Вона була заслуженою майстринею народної творчості з вишивки і про неї ще згадаємо тут окремо.
Усі подаровані селу вироби подружжя робило разом. Чоловік виконував грубу і важку роботу, а жінка надавала витворам витонченості, прикрашала їх візерунками, вирізала якийсь текст.
Вдихнули життя у дерев’яні зруби безкоштовно, задля краси, зручності та благоустрою села. Сусідам зробили ексклюзивні лави.
“Тепер бабусям є де посидіти в очікуванні”, – каже майстриня Оксана Сапроненкова.
Справжньою окрасою Рябців стали кілька дерев’яних скульптур. Одна з них – голова запорізького козака із дуже виразними очима.
“Якщо в Рябцях підтримувати порядок, сюди могли б їздити навіть туристи”, – кажуть митці.
Матеріал для виробів майстри брали де доведеться: то сусід зрізав дерево у дворі й поділився колодою, то вітер щось завалив… Для великих робіт із дуба з матеріалом допомагали вже сільрада і лісництво. Коштами на витратні матеріали скидалися небайдужі односельці.
Фото: Наталія Потапчук / “Укрінформ”
Особливими дарами митців для села стали створені ними об’єкти релігійного призначення – триметровий уклінний хрест і відкрита капличка для відспівування померлих.
