Львів’янка Ліліана Маланчин поділилась в соцмережі історією, як в понеділок вранці, 9 серпня, невідомий привселюдно домагався її на зупинці біля готелю “Гетьман”, що на вул. Володимира Великого. Далі прямий текст жінки та фото особи, яка здійснила акт і була доставлена в поліцейське відділення.
“Вітаю з початком робочого тижня, і щиро сподіваюсь, що в вас він почався вдало. В нас не прийнято виносити таке на публіку, мої рідні, можливо, мене за це засудять. Бо я не хотіла і не хочу, щоб наступне створіння уникнуло покарання.
Починався понеділок в мене теж вдало. З робочого дзвінка і дороги на тролейбус. Нічого дивного, все по стандартному сценарію. Який пішов не за планом.
На зупинці по вул. В. Великого біля готелю Гетьман, невідоме створіння розпустило до мене свої руки і облапало нижче поясу на зупинці громадського транспорту, біля МАФу з квітами. І ЖОДНА людина, яка втикала в цей момент на мене і на крик «шо ви робите?» – не дала ніякої реакції
А шо я? Я перше не поняла, що сталось і просто подзвонила своєму хлопцеві, який за кілька хвилин підійшов. Ми попрямували за цим створінням, бо такого я не попущу
Викликавши поліцію, ми йшли за ним з 20 хвилин між будинками, бо звісно, нікого не цікавлять такі справи, щоб швидко реагувати. І створіння вже намагалось сісти на маршрутку, але Слава Богу – водій автобуса не поїхав далі і приїхала машина поліції.
Далі все по схемі: допит-заява-йдіть додому.
Я йшла на роботу. О 10 ранку. Вдягута в спортивні штани і футболку. І до мене розпустили руки. Це коштуватиме йому 800 грн і адміністравтивочка.
Мені це коштує переляку, стресу, істерики, яку я не можу зупинити від ранку і швидше за все – психолога, бо вибачте, але з таким, як виявилось – справитись мені важко. Зараз я відчуваю себе так, ніби на мене вилили бочку гівна, яке я не можу відмити.
Його відмазка – «мене попутало і я захотів в той момент то зробити». Банально, а не можна додуматись, шо наступного разу він захоче комусь ніж в печінку всадити, бо його «попутає»?!
Я серйозно ніколи не думала, що зі мною таке може статись в принципі, тільки через те – що я дівчина. Ще й у Львові, за 3 хв ходу від мого будинку
Люди, будь ласка, не мовчіть про таке, а звертайтесь в відповідні органи. Завтра НЕ ДАЙ БОГ моєму місці може опинитись ваша донька, жінка чи сестра, які також будуть просто вранці йти на роботу
Його відпустили після написання заяви. А як мені завтра вранці виходити спокійно на роботу – я не знаю.