20 травня спливає пʼятирічний термін від інавгурації президента Зеленського. За мирних часів до цього моменту вже мали б пройти чергові вибори, а Україна отримала б або нового президента, або вдруге переобрала чинного. Чи вважатиметься тепер Зеленський легітимним главою держави? Чи можна проводити вибори під час війни? Та чи можна це робити у дистанційному, безпечнішому форматі, якщо війна ще затягнеться — пояснює Суспільне.
Чи залишається Зеленський легітимним президентом
Стаття 108 конституції України говорить: чинний президент виконує повноваження до вступу на пост новообраного президента, а отже продовжує бути гарантом державного суверенітету (Стаття 102), забезпечує державну незалежність, нацбезпеку та є верховним головнокомандувачем ЗСУ (Стаття 106).
Останнє слово щодо того, чи точно немає підстав сумніватися в легітимності президента, мав би сказати Конституційний суд (КСУ). Наприкінці лютого, як повідомляло видання “Дзеркало тижня”, в Офісі президента (ОП) підготували звернення до КСУ, однак не подали його.
Чи можна проводити вибори під час війни
“Конституція (Стаття 83) забороняє проводити парламентські вибори під час воєнного стану, але такої прямої заборони щодо президентських виборів в ній немає”, — говорить аналітикиня фундації DEJURE Катерина Грищенко.
Але питання заборони виборів президента регулює закон “Про правовий режим воєнного стану”. Проте його, на відміну від Конституції, під час воєнного стану можна змінювати й це, начебто, лазівка для проведення президентських виборів. Але — в теорії. Наприклад, Стаття 71 Конституції говорить про необхідність гарантувати вільне волевиявлення виборців. Про теж саме йдеться й у постанові Конституційного суду від 2017 року. Втілити вільні вибори в умовах безпекових ризиків складно.
Чому ще проводити вибори під час війни — погана ідея
Окрім неможливості гарантувати безпеку виборців через обстріли, є й інші моменти: як зробити безпечним голосування українців на окупованих територіях? Як охопити мільйони тих, хто виїхав за кордон? “В одній лишень Польщі станом на 2023 рік на одну дільницю припадатиме близько 300 тисяч українських виборців”, — говорить Ірина Павленко, завідувачка відділу політичної системи Національного інституту стратегічних досліджень.
“Крім того, солдати на передовій. Ви відправите спостерігачів в окопи? Будь-хто, хто ззовні наполягає на проведенні виборів в Україні, повинен бути одним з таких спостерігачів”, — каже Лукас Вей, професор політології Університету Торонто, який досліджує еволюцію політичних режимів країн з колишнього СРСР.
Ще одна причина — витрати. “Президентські вибори 2019 року коштували понад два мільярди гривень. До того ж, якщо кандидат витрачає сотні мільйонів гривень на рекламу — а він вимушений це робити, бо держава йому гарантує безкоштовно лише 60 хвилин дебатів на Суспільному, це вже стає фактором критики, мовляв, кандидат витрачає гроші не на ЗСУ, а білборди розклеїв по країні”, — каже Павленко.
Також, не ясно, як проводити агітацію. “Природа виборів — це дискусія, має бути свобода слова, свобода масових зібрань, а цього під час воєнного стану немає”, — говорить Катерина Грищенко. З міркувань безпеки не в усі регіони можуть приїхати й міжнародні спостерігачі. “Такі вибори точно не будуть визнані такими, що відповідають демократичним стандартам. І президент, обраний на них, буде мати сумнівну легітимність”, — пояснює Павленко.
Ольга Айвазовська — очільниця громадянської мережі “Опора”, яка, зокрема, спостерігає за виборами в Україні, зауважує: інструкцій, як бути з виборами в умовах військового протистояння, немає у законодавстві й інших європейських країн. З нею погоджується і Лукас Вей: “Велика Британія не проводила виборів у розпал Другої світової війни. Вторгнення є цілком розумним поясненням непроведення виборів. Це не означає, що Україна не є демократією”.
Чи є в законодавстві запобіжники від узурпації влади через дію воєнного стану
Як зазначають в “Опорі”, запобіжником цього є сама процедура запровадження воєнного стану: указ про нього ухвалює президент, але цей документ має затвердити Верховна Рада. Зараз воєнний стан продовжують кожні 90 днів. Якщо виникає підозра щодо узурпації влади, парламент може, наприклад, не продовжити дію воєнного стану або скоротити його термін.
Але чи можуть вибори під час війни усе-таки відбутися
“Ніхто не тисне на Україну, щоб вона проводила вибори в умовах, коли 20% її населення “відрізані” від права голосувати”, — заявила Суспільному Катаріна Матернова, пані посол ЄС в Україні.
Проте вибори все ж можуть відбутися за певних умов, пояснює Айвазовська, якщо вони стануть вимушеною опцією: “Якщо у нас, приміром, не функціонує військова адміністрація, немає цивільної влади, немає проблем виключити з закону про правовий режим воєнного стану місцеві вибори”.
Тоді парламенту доведеться затвердити формулу оцінки рівня безпеки на конкретних територіях — чи можна в таких-то громадах провести агітацію, голосування, чи ні. За словами Айвазовської, в теорії, так само з закону про режим воєнного стану можна виключити й заборону на президентські вибори. Але, додає експертка, лише тоді, коли буде зрозуміло: за нового очільника держави зможе проголосувати “не 5% населення, а хоча б більше ніж половина”.
А самі українці — за чи проти виборів
В результатах опитування КМІС від лютого цього року йдеться, що вибори під час війни підтримують 15% українців, а 69% вважають, Зеленський має працювати на посаді президента до кінця воєнного стану.
Крім того, у листопаді 2023-го парламентські фракції підписали меморандум про те, що виборів — і парламентських, і президентських, до кінця воєнного стану не буде. “У нас — представницька демократія, позиція політичних партій має величезне значення”, — говорить Ірина Павленко.
Коли врешті можна буде проводити вибори і як це буде
Перші повоєнні вибори мають відбутися за 6-9 місяців після завершення воєнного стану, говорить Айвазовська. За її словами, передусім Україні доведеться переглядати територіально-адміністративний устрій — частина громад буде знищена, частина знелюднена, тож будуть потрібні нові критерії, де і як проводити вибори.
Також, за підготовчий період влада мала б гарантувати можливості проголосувати 100% українцям, в тому числі й за кордоном — за прогнозами Центру економічної стратегії, щонайменше 1,4 млн українців після війни залишаться за межами країни, і ця цифра — оптимістичний сценарій. Одна з опцій, яка могла б спростити цей процес — онлайн-голосування. Хоча з приводу цього є перестороги, каже Айвазовська:
“Папір — є папір і знищення його на якійсь одній дільниці не є ризиком для всього процесу виборів. На відміну від електронної системи: якщо вдалося її зламати або дискредитувати, під питанням стане історія всіх виборів, а не конкретної дільниці. Багато хто згадає про голосування в “Дії” на “Євробаченні”. Це проблема”.
Ірина Павленко пропонує не відкидати голосування поштою, яке досі діє у 18 країнах: “В США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Польщі це доступний і не такий вже складний спосіб. Ми теж можемо розробити зміни до виборчого кодексу. Це було б рішенням багатьох питань, особливо щодо голосування людей за кордоном”.
