Колишній воротар збірної України, вихованець київського «Динамо», який перейшов у донецький «Шахтар», а більшу частину кар’єри провів у складі «Маріуполя», Рустам Худжамов, розповів про свої думки щодо питання українською мови в країні, а також про різницю в менталітетах між “сходом і заходом України”.
«Українську знаю добре ще з дитинства, завжди розмовляв українською, – каже Рустам в інтерв’ю Tribuna.ua. – Але працював у регіонах, де говорять російською, в мові з’являється багато русизмів. Ти переходиш межі, де вже починається суржик. Тепер всі інтерв’ю стараюсь давати українською. Ось прочитав книгу українською – якщо хочеш говорити українською, читай українською.
Я з села під Києвом (зі Сквири – ред.), завжди розмовляв українською, приїжджаю до Києва в команду. Нас зібрали в один клас на Нивках. Коли починав говорити українською, мені казали: «Фу, селюк. Ти з села». А на початку 90-х всі намагалися відділитися від цього. З’являлися закордонні машини, статусні речі. Якщо говорив українською, то це було нестатусно.
Зараз дехто демонструє, що не питання, якою мовою розмовляти – українською чи російською. Головне – як ти ставишся до країни. Це важливіше. Хоча мова дуже важливіша для виживання нашого етносу та нації. Перехід на російську – проблема. Тих, хто розмовляє українською, вважають селюками, бандерівцями чи кимось не дуже добрим. Хоча ми розмовляємо на рідній землі рідною мовою.
Різниця між Львовом і Маріуполем є, але вона не пов’язана з мовою. Справа в історії та можливостях того чи іншого регіону. У Львові накладає відбиток близькість Європи та вихованість. Там є варіанти, як заробляти гроші.
А в Маріуполі, на жаль, не так багато можливостей, щоб заробляти нормальні гроші для прожиття. Люди не винні, що вони такі. Просто виросли в такому середовищі, де нема роботи та перспектив. Люди потрапляють в капкан. Хоча останнім часом ситуація змінюється в кращу сторону».
