У 1961 році між Львовом і Ковелем був запущений перший і єдиний на той час в Україні потяг з двоповерховими вагонами. Вони були розроблені спеціально для СРСР у 1959 році та виготовлялися у Німецькій Демократичній Республіці на вагонобудівному заводі «Аммендорф» в Герліці.
Ці вагони були передані тодішньому Радянському Союзу у якості репарації, тобто компенсації за нанесену державі шкоду.
Ковельську залізницю побудували у 1870 році. У 1953-му вона увійшла до складу Львівської залізниці. А у 1961-му на станцію Ковель прибув двоповерховий пасажирський поїзд, що складався з чотирьох двоповерхових вагонів.
“Інноваційний” потяг курсував по доволі новій залізничній гілці за маршрутом Львів – Ковель. Раз на тиждень вагони відправлялися на околиці Львова, щоб довезти пасажирів до їх улюблених місць відпочинку. Вони перебували в експлуатації на Уралі, а також курсували між Москвою та Рязянню.
Двоповерхові вагони комплектувалися лише сидячими місцями. На другому поверсі місця оснащувалися столиками. Загалом вагони були дуже комфортними як для 60-тих років 20-го століття у СРСР. Для пасажирів того часу це було доволі незвичайним видовищем.
Проте подібна інновація не стала до вподоби керівництву радянських залізниць. При очевидних перевагах і позитивних рішеннях подібної компановки, конструкція не була взята за основу модернізації системи залізничних доріг в СРСР.
Двоповерховий поїзд на маршруті Ковель–Львів курсував протягом 15 років, залишаючи свій слід в історії української залізниці. Однак з часом, через технічний знос та зміни в потребах пасажирських перевезень, він був знятий з експлуатації.
Ідея двоповерхових вагонів продовжує жити в сучасних залізничних перевезеннях. Впровадження подібних вагонів у Європі та Азії значно підвищило ефективність перевезень. В Україні теж ведуться розробки щодо повернення двоповерхових поїздів на певні маршрути.
