Військовослужбовця із Львівщини Василя Велюру обміняли 31 січня 2024 року. Він був одним із 207 українців, які тоді повернулися додому. Майже два роки на Василя вдома чекали дружина та дві доньки. Зараз військовий проходить реабілітацію і лікування у Львові.
Суспільне поспілкувалося із Василем Велюрою та його донькою Діаною.
Ветеран АТО Василь Велюра з першого дня повномасштабного вторгнення повернувся на фронт. На початку березня у Попасній потрапив у полон. Спочатку був у Луганському СІЗО, потім у Свердовську — в колонії. У полоні провів 23 місяці. За цей час, каже, втратив майже 10 кілограм ваги і здоров’я.
“В Луганському СІЗО, то це була капуста сира, кашка перлова, саме більше було в неділю, приказка була – “а в васкєрєсініє в тюрме макарони”. От там те правило діє і там давали тарілочку, і саме більше, що я нарахував — вісім макарон”, – розповідає Василь.
Обміняли військового 31 січня 2024 року, тоді повернулося 207 українців.
“До останнього не вірили. Вже відрізали нам скотч з очей, вже розслабилися — дивлюся, що точно ми вже вдома. Це була ейфорія. Не вірив до останнього, що ти стоїш дома, що нарешті все це позаду”, – пригадує чоловік.
Донька Діана стала першою, кому подзвонив Василь.
“Я вже вдома. Все нарешті. Кажу: “привіт”, а вона не впізнала і каже: “хто то є?”, я кажу: “то тато дзвонить”. Все кажу, не плач — все добре, я вже дома”, – пригадує першу розмову із донькою.
Після обміну Василь поїхав у Дніпро і родина ще місяць чекала на першу зустріч.
“Він місяць часу був в Дніпрі. Звичайно, що хотілося до нього їхати в Дніпро, але він не пускав. Сказав, що там вибухи і нікуди не пустить”, – каже донька Діана.
Коли ж Василь повернувся додому на Львівщину, в рідне село Боянець, пригадує, що емоції переповнювали.
“Невже — це хата і так хвилин десять дивишся і не можеш насолодитися, що ти вже вдома, що це твій дім, що ти вернувся. Такі емоції, не передати. Зайшов в будинок, кави зробив, чайник включив, як воно має бути”, – каже військовослужбовець.
Зараз Василь Велюра проходить реабілітацію і лікування у Львові. Після того планує разом з побратимом відкрити власну справу – займатися 3D друком і допомагати армії.
