Мало хто знає, але у Львові, під вулицею Городоцькою є величезний тунель з водоспадом. Він призначений, серед іншого, для виведення дощової води з площі Привокзальної. Тунель починається від Цирку, і глибоко під Землею йде в сторону храму Ольги та Єлизавети (готичний костел). Саме там, з висоти 18 метрів, у нього й впадає підземний водоспад. Про це розповідає Андрій Риштун на своєму порталі RDZS.org.
Тунель дуже великий та глибокий і звісно у багатьох львів’ян є питання – чому у зливу затоплює площу Привокзальну, якщо там є такий великий тунель. А причина у тимчасових приєднаннях та поганому обслуговування колектора. Ще під час реконструкції вулиці до Євро-2012 мали б скористатися нагодою, але ні.
На кільці під площею Привокзальною зливаються докупи аж три підземних потоки: з вулиці Городоцької, з вулиці Залізничної та вулиці Тобілевича. Далі все тече у Полтву (підземна річка Львова – ред.), попри храм Ольги та Єлизавети.
Затоплення вулиці Привокзальної у 2018 році (фото: RDZS)
Між Костелом і Цирком є значний природній перепад висоти. Він розганяв воду до високих швидкостей, але з часом почав руйнуватися на цій ділянці старий, ще австрійський колектор.
У 1972 році на вулиці Городоцькій діяла справжня шахта з ліфтом, комбайном, вагонетками та тюбінгами! Але там будували не метро, а новий підземний колектор, щоб сполучити Полтву і площу Привокзальну.
Тоді встигли прокласти гілку від Цирку і до Костелу, а ще – спорудити підземний водоспад висотою 18 метрів. Будівництво планували продовжити, тому старі колектори приєднали до нової гілки тимчасовими “апендицитами” під прямим кутом. Вони настільки вузькі, що вода буквально протискається через ці “апендицити”.
На жаль, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Тому це вузьке приєднання пережило і Радянський Союз, і ремонт вулиці Городоцької до Євро 2012. А зараз саме ця проблема спричиняє затоплення площі Привокзальної під час зливи.
Спуститися до водоспаду дігерам було важко – люки знаходяться лише на проїжджій частині дуже жвавої вулиці Городоцької, а прохід з Полтви перегороджує водоспад. Глибина колодязя – понад 10 метрів, лізти потрібно спочатку хиткою драбиною, а потім напівзгнилими скобами. Фактично вулицю Городоцьку відновили тільки зверху, а під землею все без змін.
Внизу – підземний тунель висотою 3 метри. Він має яйцеподібну форму та викладене бруківкою дно. По ньому постійно тече вода, але течія не сильна.
Через 100 метрів тунель закінчується тупиком – це стара замурована ділянка колектора. Вода ж повертає ліворуч у невеличкий прямокутний “апендицит”, що в кілька разів менший за основний тунель.
З цього маленького колектора долинає сильний гуркіт води – саме цей “апендицит” закінчується прірвою та водоспадом, куди й падає вся вода.
“Вода летіла вниз, розділялася на два потоки та зникала у темноті. Було дуже страшно, бо решітки, які мали б затримувати людей, що випадково впали в каналізацію, прогнили та своєї функції не виконували!” – розповіли дослідники.
Усі фото: Андрій РИШТУН для rdzs.org
