Одруження понад шести тисяч пар зареєстрували у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові протягом двох років після повномасштабного вторгнення.
Як повідомили Суспільному у відділі ДРАЦС у місті Львові, 2 570 пар одружилися у 2022 році та 3 519 – у 2023.
Одруження — зараз, святкування — потім
За словами церемоніймейстерки Олени Паньків, найбільша кількість одружень перед повномасштабним вторгненням була 22 лютого 2022 року. Але це не було пов’язано з передчуттям початку вторгнення.
“22.02.22 у нас був бум одружень, тому що це були такі гарні числа. Було багато пар. Ми тут святкували. А 24 лютого ми вже прокинулися з війною”, — згадує вона.
Олена Паньків розповідає, що дізнавшись про повномасштабне вторгнення, дуже багато пар вирішували перенести одруження на пізніше. Сподівалися, що війна скінчиться до осені й вже тоді можна буде відсвяткувати.
“Хоча в суботу, 26 лютого, ми ще одружували. Але більшість пар просили відтермінувати подію. Хоча вже за місяць всі зрозуміли, що війна продовжуватиметься і закохані продовжували одружуватися”, — говорить церемоніймейстерка.
Згадує, що в перші місяці повномасштабного вторгнення важко було створювати святковий настрій. Молодята вбирали скромний одяг, відчувався пригнічений настрій, гостей майже не було.
“Часто приходили тільки вдвох і казали: святкувати будемо потім”, — згадує вона.
А з літа 2022 року Олена Паньків зауважила, що більшість закоханих, які приходили одружуватися — у військових одностроях. Причому військовими були як чоловіки, та і жінки. А часом бували й пари, де обоє – військовослужбовці.
“Навесні ще були більшість цивільні. А вже з літа – багато військових. Їх відпускали на кілька днів. І ми відразу їх одружували”, — каже вона.
Одруження онлайн
Одного разу Олена Паньків провела церемонію, коли перед нею у залі стояла тільки наречена. А наречений перебував за сотні кілометрів у зоні бойових дій.
“Я проводила таку церемонію. Очі були повні сліз. Спочатку наречена сама тримала телефон. Потім я взяла мобільний і скерувала на неї, щоби й наречений бачив. Вона була сама. Ще зовсім молода, років 23. Не було ані рушничка, ані обручок, ані шампанського, ані привітань від рідних і друзів”, — говорить церемоніймейстерка.
Каже, що на тому боці екрана, де був молодий, чутно було якийсь шум. Проте, що це було, вона не знає.
Одруження після поранення
З певного моменту у відділі державної реєстрації актів цивільного стану зауважили, що одружуватися приходять військовослужбовці після поранень. Це і на милицях, і на протезах.
“Був наречений на кріслі колісному. Рука та нога в штирях. Це вже було восени 2022 року. Наречений був років близько сорока. І наречена такого віку”, — розповідає церемоніймейстерка.
За її словами, тепер побажання молодятам перемоги та миру сприймаються не як прості слова, а як заклик до дії.
“Він мені відповів: “Не сумнівайтеся, так і буде”. У мене текли сльози. Я була розгублена, розумію, що війна жорстока. А вони – вірять в це”, — ділиться Олена Паньків.
Церемоніймейстерка розповідає, що кожне одруження військовослужбовця викликає у неї щем на серці. Адже вони за кілька годин після церемонії вже прощаються і чоловік їде на війну.
“Я плачу і після церемонії. І під час церемонії. Я розумію, куди він йде і як воно буде. І розумію, яку відповідальність бере на себе його дружина”, — каже вона.
24.04.24
Цього року молодята знову згадали про магію чисел. І, попри те, що 24 квітня у 2024 році припало на середу і ще тривав піст, цього дня стали подружжям 24 пари.
“Це ті, кому подобається такий розклад чисел”, — говорить Олена Паньків.
Останнім часом тут помітили, що військовослужбовці, які йдуть до шлюбу, намагаються хоча б на день згадати цивільне життя і знімають свій однострій. Більшість з них обирають вишиванку як шлюбний одяг. І тільки родина, яка є присутньою під час церемонії, може розповісти, що наречений приїхав на кілька днів додому.
“У середу, 24 квітня, першою парою одружувався військовий. Церемонія розпочалася о 8:40. Вони були тільки вдвох”, — каже Олена Паньків.
Ми вже не одружимося ніколи
Олена Паньків має досвід, коли пара, котра мала одружитися, не приходила на церемонію. Причина – наречений загинув, захищаючи Україну.
“Я зателефонувала одного разу нареченій, аби попросити прийти трохи раніше. А дівчинка мені відповідає… Мене так вразило тоді. Вона каже: “Нас не буде взагалі. Він вже загинув”. Іншим разом я зателефонувала хлопчикові. А він мені каже: “Я не приїду. Я – на лівий берег”, — розповідає жінка.
