Середньовічний Львів, як відомо, був одним з центрів торгівлі та ремісництва. Значну роль в міському середовищі відігравали ремісники – зокрема, гончарі, як місцеві так і іноземці. Виріб одного з майстрів дійшов до наших днів практично неушкодженим.
Опис та історію знахідки археологи розмістили на сторінці Науково-дослідного центру “Рятівна археологічна служба” у Facebook, передає Гал-інфо
Мова йде про акваманіл (інша назва водолій), що був виявлений на вул. Сербській, 3. Нині будинок за цією адресою відомій громадськості і туристам як “фабрика шоколаду”. Він був знайдений в заповненні колодязя серед матеріалу XV-XVI ст.
Зазвичай акваманіл (лат. aquaemanalis, aqua — вода і manus — рука) – це був настільний рукомийник, який найчастіше виготовляли з глини або бронзи у вигляді фігурок реальних чи фантастичних звірів або птахів. Їх робили пустотілими, з розкритими пащами чи дзьобами для зливу води, за ручку використовувався хвіст. Посудина відома з античних часів, проте значного поширення набула в період Середньовіччя. Початково акваманіли використовувались в церковному вжитку і служили для омивання рук під час літургій, пізніше – стали предметами побуту в феодальних (шляхетських) колах, головним чином при бенкетах.
У нашому випадку – це керамічна посудина (15,4х15,2х10,3 см) у вигляді стилізованого “голуба”, виготовлена з глини та прикрашена орнаментом в стилі ритування. Голова птаха у формі носика для зливу, тулуб – кулеподібний, хвіст виконує роль ручки. Сама істота стоїть на чотирьох ніжках, що, до речі, є найбільш незрозумілим, як для птаха.
Серед аналогій трапляється значна кількість бронзових акваманілів, тоді як керамічних у вигляді звірів та птахів не так багато. Виготовив львівського водолія, скоріш за все, місцевий майстер, хоч не виключене і імпортне походження, адже Петровичівська кам’яниця з початку XVII ст належала міщанину вірменського походження.
