Співробітники ресторану в штаті Нью-Джерсі (США), котрі працюють під час пандемії коронавірусу, були зворушені до сліз після того, як їхній постійний клієнт залишив їм чайові у 1000 доларів.
Арнольд Тейшейр, власник ресторану The Starving Artist на вулиці Ocean Grove, розповів CNN, що клієнт часто в них харчується з 2001 року.
“Клієнт та його родина поїли та пішли, не сказавши ні слова”, – прокоментував власник закладу.
“Коли офіціантка, яка їх обслуговувала, побачила чайові, вона просто почала плакати. Потім ще один з моїх співробітників побачив це і почав плакати. Це було просто надзвичайно емоційно, тому що це був для нас справді важкий час”.
Клієнт снідав у цьому ресторані минулого тижня, коли заклад якраз відсвяткував свою 21-ту річницю. Чоловік залишив величезну суму чайових разом із сердечною запискою.
“Дякую вам за те, що ви працювали в цей важкий час”, – йдеться в записці.
“Ми вдячні за вашу смачну їжу, теплі усмішки та чудову атмосферу … Будь ласка, знайте, що ми всі вас дуже цінуємо. Не було б гарного літа без The Starving Artist “, – додав клієнт.
Наприкінці записки замовник попросив розділити чайові серед усього персоналу. Власник закладу розділив їх між своїми сімома співробітниками (кожному по 142 долари) – не включаючи самого себе.
З чека видно, що родина поїла лише на 43 долари, додавши 1000 доларів чайових до рахунку.
Власник ресторану, який є чи не улюбленим серед місцевих, сказав, що не був впевненим, що його бізнес витримає кризу коронавірусу, адже пандемія змусила закрити двері ще в березні і аж донедавна.
“Все лише тільки погіршувалося. Це дійшло до того, що я готувався до можливості, що, імовірно, ми вже не зможемо знову відкритись. І зараз ми навіть не заробляємо 50% того, що зазвичай заклад нам приносив в середині літнього сезону”, – сказав Тейшейр.
“Але ці слова від клієнта відновили нашу надію на гуманність та добро. Це додало дуже добрих відчуттів, що ми робимо добру справу. Ми робимо багато зусиль, щоб захистити своїх клієнтів та мінімізувати ризики інфікування, і це направду дуже виснажує, але тепер ми знаємо, що наші зусилля справді помічені та мають слова подяки”.
