Джефф Безос — американський підприємець. Станом на 2018 рік за версією агентства Bloomberg Безос найбагатша людина світу.
Як і будь-яка розумна людина, засновник Amazon Джефф Безос схильний оточувати себе іншими розумними людьми, які поділяють його бачення і здатні втілити в життя його ідеї. Але як же йому вдалося знайти і зібрати всіх цих людей під крилом Amazon? Відповідь Безоса на це питання виявилася простою, але далеко не очевидною.
Розумні люди постійно помиляються
Які якості ми звикли приписувати розумній людині? Логічно, що вона володіє великими знаннями як у своїй області, так і поза нею. Також можна припустити, що вона здатна знайти вірні відповіді на ті складні питання, які постають перед усіма нами. Крім того, напевно, розумна людина здатна робити найбільш точні прогнози на основі загальнодоступної інформації.
Що ж, підхід Безоса тут може здатися несподіваним. Розумними він схильний вважати не тих людей, які частіше за інших виявляються праві і дають вірні відповіді, а тих, хто найчастіше визнає свої помилки і здатні змінити свою думку при виявленні власної неправоти.
За роки спілкування з людьми Безос зауважив, що найрозумніші з них постійно змінюють свою думку, грунтуючись на новій інформації і повертаються до проблем, які раніше вважали вирішеними остаточно. Вони здатні розглянути і прийняти нові дані та інші точки зору, навіть якщо ті суперечать сформованим у них переконанням.
Постійність — ознака недалекоглядності
Здатність і бажання пізнавати нове йде рука об руку з готовністю визнати, що минулі судження можуть виявитися неточними або невірними в корені. Іншими словами, що розумніша людина, то менш стабільна її точка зору. Сталість, на думку Безоса — бич вузьких умів, і вкрай сумнівна чеснота.
Характерно, що наукові дані психології підтримують точку зору Безоса, і викладають її в більш однозначних формулюваннях. Термін «інтелектуальна скромність» був введений в обіг дослідниками, які показали, що люди, котрі з більшою готовністю визнають свої судження помилковими, частіше приходять до вірних рішень і в цілому досягають великих успіхів у житті. Помилки в даному випадку служать не показником дурості, а джерелом досвіду, і є наслідком цікавості, готовності пробувати нові підходи, які нехай і не завжди приводять до успіху при вирішенні проблем.
Окрім психологів до даної тези прийшли, як не дивно, і представники абсолютно іншої гілки знання — футурології. Боб Саттон (Bob Sutton), професор Стенфордського університету, автор кількох бізнес-бестселерів, характеризує розумних людей як тих, хто «сильний у судженнях, але слабо до них прив’язаний». Як пояснює сам Саттон, готовність переглянути або змінити свої судження на строго протилежні дозволяє не перетворювати переконання в сліпу віру і неупереджено приймати інформацію, яка може їм суперечити.
Тому, якщо перед вами постане необхідність зрозуміти, наскільки дійсно розумною є людина, не думайте про те, наскільки часто вона виявляється правою — згадайте про те, як вона реагує на свої помилки. Якщо людина не пам’ятає за собою таких, то чи так вже вона й розумна, як хоче здаватися?
