Грицько Чубай – видатний український поет, який залишив після себе велику літературну спадщину. У його доробку є багато вартісних віршів, але сьогодні ми хочемо вам нагадати один із найсвітліших і найщиріших – “Коли сміються діти”.
Коли сміються діти
Діти не вміють сміятись заздрісно,
Крізь сльози сміятися і від злості.
Діти завжди сміються радісно.
І заздрять їм дорослі.
Повно щирості в тому сміхові,
Повно сонця розлитого,
Повно пролісків, повно втіхи
І ще чогось невідкритого.
Сміх той тягне з землі до неба,
наче жайвір, струну із радості…
І якщо у душі у тебе
Захвилювалася лють чи заздрість, –
Ти всміхнися отак, по-простому,
І повернеться щирість втрачена.
…Люди!
Все робіть по-дорослому,
Тільки смійтеся по-дитячому!
Щоразу, коли приходить сум, згадую ці рядки. І одразу стає світліше.
А який ваш улюблений вірш? Поділіться з нами у коментарях!
Джерело: coma.in.ua
