У Львові четвертий рік тривають курси з безкоштовного вивчення української мови. Портал Дивись.info поспілкувалася із волонтерами.
Вивчити солов’їну волонтери допомагають усім охочим.
Курси були започатковані ще 21 вересня 2013 року. Розпочали цей проект у Києві. Він не підтримувався жодними політичними партіями, а існував лише на волонтерських засадах.
«Це розпочалося у Києві, до Революції. З метою збільшити кількість україномовних людей. Тобто суть цих курсів у тому, що вони допомагали російськомовним перейти на українську мову. І, відповідно, ці курси почали поширюватися. Масової популяризації і зацікавленості зі сторони слухачів, самих українців, ці курси набули під час Революції Гідності. І відтоді з’явилися запити і з інших міст, в основному, це спочатку була Східна Україна та Центральна Україна», – каже координаторка курсів у Львові Марічка Цимбалюк.
Загалом участь в проекті від часу його заснування взяло 31 українське місто. Нині ініціатива діє у Києві, Львові, Чернігові, Запоріжжі, Щасті, Краматорську, Харкові, Костянтинівці, Дружківці, Кропивницькому, Тернополі, Дніпрі, Херсоні, Миколаєві, Вінниці, Маріуполі та Одесі.
«У Львові ці курси з’явилися ще у 2013 році. З тієї причини, що до нас дуже багато переїхало російськомовних людей, дехто вимушені переселенці. І, в основному, назва курсів звучала як «Безкоштовні курси з української мови для переселенців». Але через рік я, уже погодивши зі своїм керівником, ми змінили на просто «Безкоштовні курси з української мови». Тому що у нас, як виявилося, і так є досить багато людей, які є російськомовними, які переїхали зі Сходу. І ми вже забрали цю частину назви, таким чином збільшивши аудиторію слухачів», – додає Марічка Цимбалюк.
Ініціатори курсів зазначають, що від початку впровадження проекту, сертифікати про завершення навчання від ГО «Український світ» отримали 2100 людей.
«Тобто сертифікати не просто так видаються. Вони видаються лише тим людям, які відвідували курс, здали тести. Тобто були активними учасниками. Люди, які просто так прийшли і отримали сертифікат, такого у нас немає. І не існує.
Навчають охочих волонтери, які добре знають українську мову. Викладачі перш за все проходять співбесіду на 2 рівнях. Перший з яких – знання української мови. Другий аспект – людина повинна мати бажання викладати.
«Так сталося, що, на жаль, у нас немає стабільного приміщення. Тому що ми шукаємо приміщення на волонтерських засадах. Ми були в різних приміщеннях. Це громадські організації або інші ініціативи. Зараз ми знаходимося на вулиці Винниченка, 12. Це Львівський обласний молодіжний центр. Скільки у нас зараз людей навчається? Якщо взяти тих, що відвідують по журналу, то десь до 25-30 людей є (у місті Львові – АВТ.). Але одне заняття хтось десь пропустить, хтось два пропустить. Але ці люди ходять, вони навчаються. Тобто зв’язуються з викладачами, уточнюють завдання. У нас є дві групи згідно рівня знань. Є початковий рівень – люди, яким дуже складно перейти на українську, вони російськомовні. І є люди, які вже більш-менш вміють читати, говорити, але їм треба це все покращити. І відповідно до цього рівня ми поділили групи, викладачі розробляють завдання. Там є і граматика, і лексика, і фонетика. Також ми включаємо частково і культуру. Традиція, вірші, література», – розповідає координатор курсів у Львові.
Є серед учасників курсів і іноземні студенти, які знають російську, але хочуть перейти на українську. Наразі волонтери також роздумують над розробкою проекту для англомовних.
Фінансово проект підтримують міжнародні організації.
«Зараз ми розгорнули дуже великий, масштабний проект через Спільнокошт. Суть полягає у тому, що ми робимо online-курси. Зараз ми робимо для російськомовних, які хочуть перейти на українську мову по рівнях А1, А2, В1, В2, С1, С2. Це записується виступ лектора, а потім дається матеріал, так би мовити, роздатковий, але в online-режимі. І потім слухач складає тести. Потім така сама річ планується для англомовних. Але ми спершу хочемо розробити уроки, щоб допомогти перейти з російської на українську, зробити такі тести по тій причині, що дуже багато студентів, майбутніх абітурієнтів, знаходяться на окупованій території України і їм потрібний якісний інструмент для вивчення української мови, щоб вступити в українські виші. І відповідно таким чином ми хочемо допомогти нашим громадянам. Цільова аудиторія – це мешканці, які проживають на окупованих територіях, громадянам, які не мають коштів на викладачів-репетиторів, не мають можливості виходити з дому. Нам потрібно 250 000 гривень. Зараз, здається, ми вже зібрали 70 000», – підсумовує Марічка Цимбалюк.
Автор: Олег ГАЛІВ / dyvys.info