Озер в Україні дуже багато і кожне з них по-своєму унікальне. Карпати мають свої.
Синевир — найбільше озеро Карпат
Розташоване воно на висоті 989 м, а його площа становить 4-5 га. Максимальна глибина озера складає 24 метри. Синевир по праву вважається найкрасивішим озером України.
Вода в озері дуже холодна, навіть влітку вона не тепліша за 11 градусів. Купатися в озері не дозволяється. У воді водиться багато форелі і раків. Рибу виловлювати заборонено. Також слід зауважити, що весняно-літній період тут дуже багато туристів.
Бребенескул
Високо в Карпатах можна побачити ще один справжній шедевр природи. На схилі гори Гутин-Томнатик на висоті 1801 метр над рівнем моря розташувалося озеро Бребенескул.
Це диво можна знайти на Чорногірському хребті, через який пролягає маршрут, вельми популярний серед туристів. Маршрут складається з відвідин шести вершин, висота яких становить більше двох тисяч метрів. Це, зокрема, Петрос (2020 м), Говерла (2061 м), Ребра (2001 м), Гутин-Томнатик (2016 м), Бребенескул (2032 м) і Піп-Іван Чорногірський (2022 м).
Щоб пройти цим шляхом, потрібно не один день, оскільки його загальна протяжність – 40 км. Подорожуючи по самому високому масиву українських Карпат, можна побачити 20 озер, серед яких буде і Бребенескул.
Це озеро має льодовикове походження. Довжина його становить близько 140 метрів, а максимальна глибина – 2,8 метра. Споживається Бребенескул за рахунок джерел, а також танення снігу і дощів.
Озеро вважається найвисокогірнішим в Україні. Віддаленість від великих промислових центрів і великого скупчення людей дозволяє воді в озері бути чистою і прозорою. Бребенескул вважається найтеплішим серед усіх озер Чорногірського хребта. Температура води досягає 15 градусів.
Несамовите
Ще більш грізною та непередбачуваною вдачею відрізняється льодовикове озеро Несамовите. Тут, у підніжжя гори Туркул Чорногірського хребта, серед гігантських скель панують суворі гірські вітри, а важкі хмари в будь-яку мить готові пролитися рясним дощем з градом, громом та блискавкою. Озерний еліпс простягається майже на 90 метрів, його глибина складає 1,5 метри, а береги встелені субальпійською рослинністю.
В народних легендах озера, породжених дикою природною стихією, переповідаються моторошні та містичні історії. В одній з них йдеться про молоду дівчину, яка втопилась колись в озері і на тих, хто потурбує її, очікує помста у вигляді негоди. Збираються на дні й душі грішників-вбивць, чий спокій охороняє суворий вершник на білому коні. І град, який може накрити необачного туриста, це не що інше, як лід, відбитий зі скель копитами скакуна, та висипаний з небес підступними грішниками.
Термальне озеро в Косино — найгарячіше озеро Карпат
Озером його і не назвеш — це великий басейн, в який з глибини в 1190 м надходить вода температурою + 41?С. Вода містить велику кількість заліза, тому вона має жовтуватий колір і солоний смак. Загалом тут три гарячі басейни і два холодних. Термальні води в селі Косиному за складом є унікальними не тільки в Україні, але й у всій Європі за виключенням води, якою лікуються у всесвітньо відомому санаторії “Гайдусобосло” (Угорщина).
За хімічним складом термальні води в селі Косино відносяться до високотермальних хлоридно-натрієвих вод середньої мінералізації.
В Косиному добре розвинена інфраструктура і відмінний сервіс. Без перебільшень цю локацію можна вважати курортом європейського рівня.
Солотвинські озера
На околиці Солотвина розташувалися солоні озера, мінеральний склад яких аналогічний водам Мертвого моря.
Старовинна назва Солотвина – Слатина, що означає “солона вода”, вперше згадується в 1360 році. Вже тоді тут добували сіль. Солотвине стоїть на величезному соляному куполі. Сіль залягає під землею на глибині лише 200-300 м.
Солотвинські озера мають антропогенне походження: вони виникли в XX столітті внаслідок просідання ґрунту над шахтами. Першим утворилося найбільше з озер – Кунігунда, коли однойменний рудник раптово просів відразу на 20 метрів. Згодом улоговина заповнилася солоною водою, а на дні зібрався товстий шар аспідно-чорної лікувальної грязі. Назва “Кунігунда”, можливо, дана була рудинку на честь дружини Київського князя Ярополка Кунігунди, яка була родом із Саксонії, що з давніх давен славиться як край гірників. У XIV-XV столітті для облаштування соляних копалень були запрошені майстри з Саксонії, які імовірно і дали одній з найперших шахт це ім’я.
Грязі дають позитивний ефект при лікуванні сердечно-судинної системи, остаточних явищах флебітів і тромбофлебіту, захворюванні кісток, нервової системи, урологічних захворюваннях, псоріазі і легеневої системи. В процесі лікування використовуються місцеві аплікації грязі і розсолу, загальні ванни.
Мараморош
Цілющі джерела Марамароша були відомі з прадавніх часів, згадки про мінеральні джерела на південно-східних околицях смт. Вишкова, що розташоване в 15 км від м. Хуст, з’являються ще з 1753 р. Відомо, що у 1818-му тут на базі вуглекислих гідрокарбонатних залізистих мінеральних вод була заснована одна з найстаріших і відомих купалень Марамороської жупи — Замкова купіль. У 1952 році тут було відкрито будинок відпочинку, а в 1957-му — санаторій.
Історія шаянських вод пов’язана з віковою історією Марамороша, його столиці м. Хуст, Хустського Замку на вершині замкової гори, що охороняв дороги з Молдавії, Польщі, Трансільванії та так званим”соляним шляхом” вивозу кам’яної солі з Солотвинських солекопалень ще в 892 році. Хоча цілющі джерела Марамороша були відомі з прадавніх часів, згадки про мінеральні джерела на південно-східних околицях смт. Вишково, колишнього “коронного міста”, з’являються з 1753 року.
Лебедин
Серед шести гірських озер Національного парку “Гуцульщина” особливою мальовничістю та романтизмом легенд виділяється озеро Лебедин.
Причаїлося озеро в урочищі на південному схилі однойменної вершини Покутсько-Буковинських Карпат на Косівщині. Висота розташування водойми – 650 метрів над рівнем моря, площа не перевищує гектара, а глибина за припущеннями дослідників досягає 28 метрів. Буковий ліс, луки та болота складають природний ландшафт місцевості навколо озера, а на приозерній ділянці зростає чимало рідкісних рослин – весняний первоцвіт, папороть, буковий фегоптерис та інші.
Марічейка
У Карпатах знаходиться більше 30 високогірних озер на висоті від 1500 до 1800 метрів, що мають льодовикове походження та суворий норов. На Верховинщині, у гірському масиві Чорногора, на висоті 1510 м над рівнем моря розташувалося одне з таких криштально холодних озер з поетичною назвою Марічейка. Прозора прісна водойма живиться підземними, джерельними та атмосферними водами, проте глибина озера не перевищує один метр. Площа озера – 1 га, а озерні береги прикрашені гірськими соснами (жерепом) та ялівцем.
Легенда озера відбилася в його назві та переповідає історію давно минулих часів. Як і Синевир, згідно з народним фольклором, озеро утворилося від сліз, але… чоловічих. Озеро славить у віках самовідданий подвиг Марічейки – молодої дружини чабана Івана, яка завела ворогів у непрохідні хащі та сплатила за це життям, а від сліз невтішного чоловіка виникло озеро. Легенда має ще іншу кінцівку – сама природа відплатила ворогам стихійним лихом, поховавши їх на дні гірського озера. А ще кажуть, що побачивши на світанку бірюзову прикрасу північно-східного схилу гори Шурин, можна пізнати справжню радість.
Джерело: zak.depo.ua
