14 ciчня вiдзначають Старий Новий piк, або день Святого Василя, пише Львівська газета
Василій Великий – святий, архієпископ Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, визначний церковний діяч, один із Отців Церкви та шанованих святих.
Цього дня в церквах звершують особливе богослужіння – правлять Літургію, написану самим святителем. Вона – перша з десяти Божественних літургій, служіння яких встановлене у певні дні року. Порядок, зміст та чин Літургії Василія Великого вирізняються більш об’ємними молитвами, для богослужбових піснеспівів характерна протяжна мелодика, вони сповнені ліризму, образності й побутових рис.
Святий Василь Великий в народі вважався покровителем землеробства. Тому основним звичаєм цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями-віншуваннями.
Із самого ранку хлопці набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. За традицією, спершу посівали в рідній оселі, а вже опісля йшли до хрещених батьків, родичів і чужих людей.
Засівальників сприймали як самих бажаних гостей, запрошували сісти до столу, обдаровували.
Зерно, яке посівальники розкидали по хаті, за повір’ям, мало велику «помічну» силу, його використовували як магічний засіб. Господині годували ним курей «аби краще неслися», давали худобі «щоб була здорова», особливо в тих випадках, коли корова мала розтелитися. Ці ж зерна господарі ретельно зберігали до весни, а тоді, змішавши з іншим зерном, розпочинали першу сівбу.
Також 14 січня, за церковними святцями – свято Обрізання Господнє.
Ісус Христос на восьмий день після свого Різдва прийняв обрізання відповідно до старозавітного закону для всіх немовлят чоловічої статі. Після виконання обряду дитині дали ім’я, провіщене архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії – Ісус.
У ніч із 13 на 14 січня також зустрічають Старий Новий рік. Старий Новий рік – це Новий рік за юліанським календарем («старим стилем»). У XX і XXI століттях припадає на північ між 13 і 14 січня за григоріанським календарем («новим стилем»). Після переходу на новий стиль Старий Новий рік неофіційно відзначають у багатьох країнах пострадянського простору. На святковий вечір збирається вся родина. За традицією, всі мають бути одягнені в чистий одяг, попросити вибачення один в одного та у сусідів, щоб провести весь рік у злагоді.
Народні прикмети
– Якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби.
– Якщо сонце весело зійде, ввесь рік буде щасливий, а особливо добрий буде врожай садовини.
– Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя.
– Якщо частина неба закрита на Новий рік хмарами, в тій стороні буде урожай збіжжя – звідти треба сподіватися щастя.
– Сніг випаде в цей день – щасливий рік буде.
