Християни східного обряду (православні та греко-католики) 4 грудня відзначають свято Введення в храм Пресвятої Богородиці і Вседіви Марії – одне з дванадцяти головних християнських свят, пише Zaxid.net.
За переказами, батьки Пресвятої Богородиці, святі праведні Йоаким та Анна, довгий час залишалися бездітними. Вони дали обітницю Богові, якщо народиться у них дитина – її буде віддано для служіння Богу.
Коли Діві Марії виповнилося три роки, батьки виконали обіцянку. Майбутню Богоматір одягнули в гарний одяг і з запаленими свічками в руках, під спів привели Її в Єрусалимський храм. Там Дівчинку зустріли священство на чолі з первосвящеником.
У Єрусалимський храм потрібно було піднятися 15-ма сходинками. Це було складною перешкодою для 3-річної дитини, проте Пресвята Діва, коли Її опустили на першу сходинку, швидко піднялася наверх.
Потім первосвященик, за наказом Божим, ввів Божу Матір у Святеє святих – священне місце в юдейському храмі, куди лише раз на рік дозволялося входити первосвященику. Усі, хто був присутній у день Введення Пречистої у храм, дуже здивувалися, що Дівчинку ввели у Святеє святих.
За церковним Переданням, Діва Марія до 15 років жила біля храму, вона виховувалася в товаристві благочестивих дів, вивчала Святе Письмо, займалася рукоділлям, молилася.
Євангеліє нічого не згадує про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято, як і свято Різдва й Успіння Божої Матері, засноване на традиціях Церкви й на апокрифічних книгах (невизнаних офіційною церквою), передусім на протоєвангелії Якова і псевдоєвангелії Матея «Про Різдво Пречистої Діви Марії».
У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік, пишуть «Українські традиції».
