Зараз в Україні слово “велосипед” набуло більшого вжитку, але люди в Західній Україні, особливо в селах, як і раніше часто кажуть “ровер”. Про це розповідає редакція сайту Тіні Забутої Галичини.
Перші велосипеди, які були продані в Західній Україні були зроблені британською компанію Starley & Sutton (пізніше компанія Rover):
“На початку 1880-х років, доступними велосипедами були відносно небезпечні пенні-фартинги або триколісні з високим колесом. Джон Кемп Старлі увійшов в історію в 1885 році, виробляючи безпечні велосипеди Rover, що мали задній ланцюговий привід з двома колесами однакового розміру… Ровер Старлі, як правило, описується істориками як перший впізнаваний сучасний велосипед”.
“Rower – польське слово, яке зараз найчастіше використовується для велосипеда – походить від велосипедів Rover, обидва колеса яких були одного і того ж розміру (попередні моделі зазвичай мали одне велике, інше менше колесо – див. Пенні-фартинг, і називалися в польському bicykl, від англійського велосипед).
“Слова для “велосипед” у польській мові (rower) і білоруській (Rovar, Ро́вар) є похідними від імені компанії. Слово “ровер” також використовується обширно на Західній Україні».
Слово “велосипед” увійшло в українську мову (Центральна Україна) від французького слова vélocipède – слово, яке широко використовувалося в 1860-70s в Європі. “Велосипед” залишився у використанні в центральній частині України, а в Європі та Америці слова “bicyclette” і “bicycle” замінив “велосипед”. Зрештою слово “велосипед” поширилося по всій Україні.
Інші слова, що використовувалися для означення “велосипеда” в України були “колесо” і “біцикль”.
Нижче коротка стаття з історії використання слів для позначення велосипеда українською, яку я знайшла в журналі Юнак організації “Пласт” у США 1998 року. Повний випуск журналу можна знайти тут.
Це карта Західної України, що показує вживання слова “велосипед” у різних частинах: ровер, велосипед/лісапед, колесо i біціґлі.
© dialectstat.wikispaces.com
П.С. У журналі теж є словник, деякі слова теж з галицького діалекту:
Автор: Арета Ковальська для Тіні Забутої Галичини
