Колись давно жив один старий, у якого було троє синів. І настав час йому помирати. У спадок старий заповів синам 19 верблюдів: старшому синові половину, середньому — четверту, а молодшому — п’яту частину. Не зумівши знайти рішення самостійно (адже завдання в «цілих верблюдах» рішення не має), брати звернулися до мудреця.
— О наймудріший! — сказав старший брат. — Батько залишив нам 19 верблюдів і велів розділити їх між собою: старшому — половину, середньому — чверть, молодшому — п’яту частину. Але 19 не ділиться ані на 2, ані на 4, ані на 5. Чи можеш ти, о високоповажний, допомогти нашому горю, бо ми хочемо виконати волю батька?
— Немає нічого простішого, — відповів їм мудрець. — Візьміть мого верблюда і йдіть додому.
Брати вдома легко поділили 20 верблюдів навпіл, на 4 і на 5. Старший брат отримав 10 верблюдів, середній взяв 5, а молодший 4 верблюда. При цьому один верблюд (адже 10 + 4 + 5 = 19) виявився зайвим. Брати повернулися до мудреця і поскаржилися:
— О мудрець, знову ми не виконали волю батька! Ось цей верблюд зайвий.
— Він не зайвий, — відповів мудрець, — це мій верблюд. Поверніть його і йдіть собі додому.
