Безвізовий режим поїздок до ЄС діє вже майже 8 місяців. За цей час сотні тисяч українців перетнули кордон лише за паспортом, і їхнiй досвід вже працює. “Європейська правда” детально писала про правила безвізу – і про фінансові вимоги, і про поїздки з дітьми, і про інші нюанси, що виникають на кордоні.
Фото Сегодня
Але лишається одна деталь, яка досі викликає купу запитань у наших читачів. Це – так зване правило “90 на 180”.
Найпростіше його описати одним реченням: “У Шенгені можна залишатися не більше ніж 90 днів на кожні 180 днів”.
АЛЕ ЩОЙНО ЗАЗИРНЕШ У ДЕТАЛІ – ПРОСТОТА ЗАКІНЧУЄТЬСЯ.
Як рахувати ці 90 днів? Звідки відраховувати 180? Чи бачить прикордонник мої старі поїздки? Чи є кордони, які не йдуть у підрахунок? Що буде, якщо мій літак запізниться, або я захворію на 90-й день та виїду на 91-й? Чи діє це правило для тих, хто працює/навчається в ЄС?
Ми регулярно чуємо ці та чимало інших запитань від дописувачів та власних знайомих; отже, спробуємо відповісти на них.
Звідки це правило?
В офіційних документах ЄС безвіз має складнішу назву: візова лібералізація для короткострокових поїздок громадян України до країн Європейського Союзу. Правило 90/180 присвячене контролю за тим, щоби поїздки були “короткими”, не схожими на постійне проживання. Тобто людина має проводити в Шенгенській зоні менше часу, аніж за її межами.
Той самий принцип застосовується для нешенгенських країн ЄС – Болгарії, Румунії, Хорватії та Кіпру. Там також діє правило 90/180, але в межах однієї держави. Та щоб не плутатися, подивимося, як це правило працює у Шенгені – для українців, що подорожують без візи.
Отже, на кожні 180 календарних днів, які йдуть один за одним, ви маєте право бути в Шенгені сумарно не більше ніж 90 днів. На триваліші поїздки українцям потрібна віза або ж інший дозвіл
Звичайно, мало хто з туристів лишається на території ЄС так довго, щоби за одну поїздку вичерпати 90-денний термін, а от за п’ять, десять, п’ятнадцять поїздок можна стати порушником, навіть не підозрюючи цього.
Достатньо перевищити норму на одну добу, і ви стаєте порушниками візового режиму: на кордоні на вас чекатиме депортація та штамп про заборону в’їзду до ЄС.
Болгарський лайфхак
Звичайно ж, “нешенгенські” країни ЄС також важливі для українців.
Румунія – наш сусід, Болгарія, Кіпр та Хорватія є одними з популярних туристичних напрямків. Як подорожувати до них, чи є додаткові обмеження та “нюанси безвізу”?
Тут новини – виключно позитивні.
По-перше, вкотре нагадаємо, що безвіз діє в усіх країнах ЄС, за винятком Британії та Ірландії. Це означає, що перелічені вище нешенгенські держави Євросоюзу так само доступні без віз для всіх громадян України з “біопаспортами”.
При цьому для часто подорожуючих українців відпочинок у болгарському Созополі чи хорватському Дубровніку може бути навіть цікавішим, адже дні перебування у чотирьох згаданих державах не зараховуються у дні, проведені в Шенгені.
Кожна з цих нешенгенських країн також має обмеження 90/180, але кожна рахує дні, проведені українцями на своїй території, окремо від сусідів.
Як теоретичний приклад, можна пробути 80 днів у шенгенській Австрії, далі, навіть без повернення в Україну, поїхати на 80 днів до Хорватії, далі ще на 80 до Болгарії, а звідти знову попрямувати у шенгенську зону – приміром, у Грецію. І хоча це буде означати, що ви вже більше року живете на території ЄС, такий маршрут не порушуватиме вимоги безвізового режиму – звісно, якщо ви не будете працювати у цих країнах.
Як рахувати?
Законодавство ЄС каже, що підрахунок ведеться методом “плаваючого вікна”: не повинно бути жодного відрізку у 180 календарних днів, із яких ви були в ЄС 91 день або більше.
Це “офіційне” правило не назвеш ані простим, ані зрозумілим. Тому є також альтернативні варіанти підрахунку – обирайте той, що до вподоби.
Спосіб 1. Рахуємо від дати повернення.
Ніхто не ловитиме вас на вулиці європейського міста, щоби порахувати, чи не “перебрали” ви дозволені дні перебування. В цьому просто немає потреби – підрахунок все одно робитимуть на кордоні, на виїзді з Шенгену.
Саме на цьому ґрунтується цей спосіб.
Візьміть ручку, папірець, відрахуйте назад 180 днів від дати запланованого виїзду із зони Шенгену (тобто, якщо спрощено – від дати повернення в Україну) і перелічіть всі дні в цьому проміжку, у які ви відвідували будь-яку з шенгенських країн. Це можна зробити, приміром, за штампами в’їзду-виїзду у власному паспорті (європейські прикордонники зобов’язані ставити їх в українські паспорти).
Вийшло менше 90? Чудово, спокійно їдьте.
Нарахували більше 90? Що ж, ви не маєте права на таку тривалу поїздку. Доведеться запланувати більш ранню дату від’їзду і обов’язково порахувати знову – через особливості “плаваючого вікна” – не факт, що за нової дати поїздка стане дозволеною.
Не знаєте дати виїзду? Тоді у вас проблема:) І не лише через те, що без неї складніше рахувати дні.
Нагадаємо: для подорожі в ЄС, і не лише для безвізової, ви повинні знати дату виїзду із зони Шенгену або із відповідної країни, а бажано – ще й мати зворотній квиток для підтвердження планів. Європейський прикордонник має повне право відмовити у в’їзді тому, хто скаже, що не має чіткої дати свого повернення.
Спосіб 2. Нехай рахує комп’ютер.
У XXI сторіччі підрахунок можна доручити комп’ютеру. Принаймні, частково. І це – не виняток.
На сайті Єврокомісії є навіть офіційний калькулятор для підрахунку днів, оформлений кількома мовами, в тому числі англійською та російською. До нього так само треба записати дати своїх подорожей до Шенгену, але тут потрібні тільки минулі поїздки, а також – дату запланованого в’їзду до ЄС. В результаті калькулятор покаже, на скільки днів ви можете в’їхати без порушення правил.
Але відразу попередимо: ті, хто писав цю програмку, не надто напружувалися. “Офіційний калькулятор” доволі незручний. Хтось навіть скаже, що легше порахувати дні на папері, аніж користуватися ним.
На щастя, в мережі можна знайти кілька альтернативних сервісів, в тому числі українською (просто введіть у пошуковий рядок фразу “шенгенський калькулятор“). Є навіть спеціалізовані програми в Apple App Store та Google Play. Але чи довіряти тому, що вони порахують – вирішувати вам.
День на вагу золота
Ми про це вже згадували, та варто повторити ще і ще раз: навіть одного “простроченого” дня достатньо для депортації та заборони в’їзду до ЄС на кілька років. А тому варто в деталях з’ясувати, які дні зараховуються, а які – ні.
День, коли ви перетнули кордон Польщі, Угорщини, Італії чи будь-якої іншої держави Шенгену, зараховується як повна доба – байдуже, скільки часу ви провели на території Євросоюзу. Ви в’їхали до ЄС о 23.00, і відразу ж, о першій ночі, повернулися назад до Україні? Пробувши в ЄС лише дві години, ви юридично маєте дві повнi доби “шенгенського стажу”!
Коли плануєте подорожі, звертайте увагу, що обрахунки ведуться за часовим поясом тієї країни ЄС, кордон якої ви перетинаєте. Приміром, якщо ви виїдете з України одразу після опівночі “за Києвом”, то в Польщі в цей час – 23:00, тож до Шенгену ви можете в’їхати в останню годину доби, яка минає, і отримаєте додатковий день перебування в ЄС. Для багатьох туристів це байдуже, але якщо у вас кожна “шенгенська доба” на рахунку – то буде шкода втратити день “на рівному місці”, або навіть отримати покарання, на яке ви не розраховували.
© stopcor.org
Але напевно є винятки?!
Звісно, як без них!
По-перше, є ті, на кого правило 90/180 не діє.
Це ті українці, які мали або мають дозвіл на проживання, роботу, навчання або мають “довгу” національну візу чи будь-який інший документ, який підтверджує право на тривале перебування у Шенгені.
Цікаво, що після завершення дії такого дозволу підрахунок днів починається з нуля, без урахування того періоду, який ви вже провели в ЄС. Для цього не потрібно навіть виїжджати до України – просто лишаєтеся на місці “за безвізом” аж до трьох місяців.
Єдина порада: коли будете зрештою повертатися в Україну, то майте на руках всі підтверджуючі документи, і краще виїжджайте через ту державу, яка давала цей дозвіл. Причина проста: не факт, що прикордонник в аеропорту Мюнхена, Відня чи Амстердама зрозуміє довідку, написану польською чи італійською мовою.
По-друге, іноді можна прострочити термін перебування проти своєї волі.
Автобус мав бути на кордоні о 19.00, але поламався і заїхав туди о третiй ночі, і водій готовий це підтвердити; 90 днів закінчувалися вчора, але літак скасували, довелося лишитися в Мадриді на день, ось папери з аеропорту; дорогою до автовокзалу ви впали і зламали ногу, ось гіпс та довідка з лікарні… Прикладів можна навести безліч!
В такому випадку рішення лишається на розсуд прикордонника. Чим більш “залізобетонними” є документи та докази, тим більше шансів, що він зрозуміє вас та не стане накладати покарання.
По-третє, на кордоні можуть просто не помітити, що 90 днів сплило.
І не думайте, що ця інформація відображується на комп’ютері прикордонника автоматично. В це складно повірити, але в Шенгені відсутня єдина база даних в’їздів та виїздів, кожна держава веде свою базу. Словацький прикордонник не має доступу до даних про те, коли ви проходили кордон у аеропорту Франкфурта або на наземному кордоні з Польщею. Єдина можливість порахувати дні з “чужого” кордону – переписати на папірець “штампики” з паспорта. Але якщо ви буваєте в Шенгені 20 разів за рік і паспорт переповнений штампами – це стає вкрай складним, або й нереальним завданням.
Тим більше немає можливості порахувати штампи у тих, хто має два паспорти для виїзду за кордон і також їздить до ЄС різним маршрутами.
Це – реальність, але ми б не радили зловживати цією “діркою” у системі безпеки шенгенського кордону. Річ у тім, що зараз ЄС активно працює над виправленням цієї помилки. Розробка єдиної бази даних вже почалася, за планом вона почне роботу у 2020 році, а до того, імовірно, її запустять у тестову експлуатацію. Також не виключено, що у систему додадуть дані з усіх національних баз…
Об’єднати в один запис людину з двома паспортами – також не складно. Ім’я, прізвище (навіть із різним написанням), дата народження, фото – достатньо даних для того, щоби знайти порушника, який свідомо обходить норму 90/180. А отже, тих, хто покладається на цю схему, в якийсь момент можуть зустріти на кордоні з неприємною новиною.
Зрештою, ключовим правилом безвізу для України є… наша з вами чесність.
І про це не варто забувати, якщо ми справді прямуємо до ЄС.
Джерело: Європейська правда
