Колишня очільниця управління екології ЛМР (2019-2023) Олександра Сладкова поділилась, що досліджувала питання про те, чи можна частково відкрити річку Полтву. Відтак, вона вважає, що потічок на Левицького може бути шансом, аби повернути потік природної води на кілька вулиць історичного середовища.
“Моє дослідження почалося з пошуку води в достатній і головне стабільній кількості. Полтва мала три притоки: потік Залізна вода (вул. Стуса), Вулецький потік (вул. Сахарова) та Срібний потік або річка Пасіка (вул. Левицького). Срібний потік був завжди найбільш повноводний і, принаймні з XVI ст. живив водою найбільші криниці, а згодом і фонтани площі Ринок.
На території сучасного парку Погулянка є навіть залишки каптажу на одному з джерел. Далі були прокладені водогони по вул. Погулянка – Левицького – Тершаківців – Пекарська –Винниченка – Руська. А саме русло Срібного потоку на Тершаківців не повертало, а йшло вулицею Левицького через сучасну вул. Білозіра на проспект Шевченка, де впадало в Полтву.
Каптаж на водозаборі в парку Погулянка
Найбільше видиме на зараз джерело в парку Погулянка утворює порядний потічок, який не пересихає і не замерзає. Але завдяки гідрогеологічному дослідженню парку Погулянка, яке було проведено компанією «Геол-Тех» ще коли я працювала в управлінні екології, ми знаємо, що не менших ніж це джерело є ще два, але ми їх не бачимо, бо води підключені до загальносплавної каналізації, що двома нитками проходить по головній алеї парку. А діґер Андрій Риштун це підтвердив, зробивши фото, де в колектор приходять дві труби – одна з стоками, багатими на пивні запахи, а друга з абсолютно чистою на вигляд водою. А коли я привела на екскурсію в парк наших колег з данського міста Орхус у межах проєкту розробки Водної візії Львова до 2100 року, одна з колег сказала: «Ви божевільні спускати джерельну воду в каналізацію і наповнювати озера іноді навіть водопровідною водою? Пустіть ці потічки по вулицях міста, як в Фрайбургу!».
Діґер Андрій Риштун зробивши фото, де в колектор приходять дві труби – одна з стоками, багатими на пивні запахи, а друга з абсолютно чистою на вигляд водою
Звісно, мене турбувало друге питання – а куди цю воду потім подіти. А керівника Личаківської районної адміністрації Юрія Лукашевського турбувало питання, чим наповнити став на території Академії ветеринарної медицини. І тут все склалося, коли я знайшла інформацію що історичні водогони йшли через Тершаківців, щоб гравітаційно зайти на площу Ринок.
Історичні водогони йшли через Тершаківців, щоб гравітаційно зайти на площу Ринок
Тож в голові склався маршрут «Від озера до озера», довжиною 2,3 км, від озер Погулянки (які точно треба вивільнити з бетону, як і джерела з каналізації), до історичного Вороблячого ставу на території ветакадемії. А далі – переливом в каналізацію. Але по дорозі джерельна вода буде витрачатися на те, щоб допомагати місту адаптовуватись до зміни клімату, підтримувати біорізноманіття і покращувати якість життя мешканців. Але про це все пізніше.
Маршрут «Від озера до озера»
А на сьогодні треба було вирішити важливу річ – забронювати місце під потік на вул. Левицького, де в темпі готується до реалізації проєкт прокладання велоінфраструктури в рамках великого проекту з доступності за головуванням Ірини Маруняк. Звісно, базовий варіант був просто пустити двосторонню велодоріжку між деревами. Колеги пішли на зустріч і ми домовились максимально посунути велоінфраструктуру ближче до проїзної частини (без сумніву зі збереженням дерев), а простір між вело- і пішохідним шляхом зберегти для відновлення частинки Полтви. Хтозна коли воно буде? Тут є ще багато над чим подумати, тому не поспішаємо і шукаємо фахівців, щоб змогти спроєктувати повернення потоку. Але в світі є і не такі приклади”.
