Пройшов перший стрес, пройшла стадія заперечення, народився інтерес. А що буде після?
Зараз прочитала, що у Венеції стала прозорою вода в каналах. В іншому популярному серед туристів місці, яке зараз пустує, з’явилися рідкісні красиві птахи.
Може планета хоче відпочити? Вона втомилася від метушні людей, вона брикає штормами і зливами, вона температурить безморозними зимами, вона струшує себе землетрусами як собака, яка втомилася або вийшла з води.
Тепер у Землі аутоімунне захворювання, і планета вибрала спосіб лікування: зібрати всіх вдома. Кожного жителя – всередині своєї країни, всередині свого будинку, ближче до рідних стін. Щоб відпочили від роботи, метушні, вічного поспіху.
Щоб згадали про своє здоров’я, про настільні ігри, про чаювання з батьками і дітьми. Щоб спекти пиріг, тісто якого вимагає п’ятигодинної уваги, замість хот-дога на бігу. Щоб дивитися, як вариться кава в турці, давно привезеної з подорожі, і неспішно пити її з красивого горнятка. Домалювати картину, переписати рецепти в блокнот, пересадити квіти.
Планета заганяє нас по домівках, щоб ми навели в них порядок: починаючи зі своєї кімнати, продовжуючи своїми думками. Можливо тоді ми почнемо цінувати. І скоро повернемося в бажані туристичні місця, які поки відпочинуть без нас. Весна вдихне в них життя, оновить свіжим повітрям без нескінченних селфі і сміття під ногами. І відкриє нам новий світ, який нам потрібно починати берегти вже зараз, в цю хвилину, починаючи з самих себе.
Авторка: Марія Степаненко
