Щоранку ми з моєю семирічною донечкою спускаємося вулицею Коперника вниз – від перетину з вулицею Бандери до трамвайної зупинки «Головна пошта». Щоранку моя доня намагається сказати мені щось – можливо про те, що вона сьогодні буде робити в школі, або про те, який сон вона бачила цієї ночі, – але я її не можу зрозуміти. Автомобілі мчать вниз по схилу з великою швидкістю і створюють величезний шум через бруківку.
Щоранку я прошу свою донечку не йти близько до краю дороги, бо це небезпечно. Щоранку вона відповідає, що це неможливо, тому що тротуар занадто вузький. Щоранку я надзвичайно щасливий зустрічати жінку у жовтому одязі, яка стоїть на пішохідному переході перед школою і допомагає усім безпечно перетнути вулицю.
Щоранку я дивуюся, чому є смуга винятково для трамваїв, що їдуть вгору, хоча вони насправді їздять раз на 5 хвилин. Яке марнування простору, якого і так бракує пішоходам. Ось такі думки у мене щоранку.
Також щоранку згадую про багато причин, чому ми втілюємо наш пілотний проект на вул. Бандери і намагаємося знайти найбільш ефективні підходи до вуличного планування у Львові. Власне, вважаю, що усі ми – багато людей, які були залучені до проекту, – справді добре попрацювали до цього дня. Ми реалізовували цей проект публічно, відкрито. Усі, хто хотіли, могли приєднуватися та висловлювати власну точку зору. Ми напрацьовували та обговорювали різні варіанти того, як може виглядати вулиця в майбутньому. Зрештою, все це допомогло прийти до одного збалансованого рішення.
Вірю, нам, зрештою, вдалося знайти рішення, яке враховує потреби і запити усіх зацікавлених сторін. Старі дерева залишаться, що дуже важливо і, не в останню чергу, для збереження своєрідного характеру вулиці. Буде достатньо простору, більше безпеки і комфорту для пішоходів. Буде місце для законного паркування. З’явиться велоінфраструктура на вул. Бандери. Громадський транспорт – основний вид транспорту для більшості людей – буде мати пріоритет. Але також автомобілі будуть у грі. Їхній потік лише трохи зміниться, у порівнянні з наявною ситуацією. Це рішення, як уже згадувалося, є результатом безлічі відкритих зустрічей та обговорень.
Ми активно спілкувалися про матеріали, які повинні бути використані для покриття різних частин вулиці. Деякі учасники підкреслювали важливість бруківки, зокрема тому, що вона додає особливої атмосфери та самобутності вулиці. Інші наголосили на негативному впливі бруківки: шум, вібрація, обмежений рівень безпеки. Зрештою, ми вирішили, що бруківка в майбутньому має бути елементом вулиці, але тільки там, де автомобілі паркуються. Смуги, на яких автомобілі (і велосипеди) їздять, повинні бути покриті асфальтом, особливо тому, що буде менше шуму. Насправді шум – це жахлива річ, яка з часом спричиняє серйозні захворювання. Як німець я, звичайно, часто порівнюю німецькі та українські звички. Одна з відмінностей полягає у тому, що українці більш схильні згоджуватися з екологічними проблемами, як, наприклад, повітряне забруднення та шум. Ймовірно, це одна з багатьох причин, чому середньостатистичний українець помирає набагато раніше, ніж середньостатистичний німець.
Я погоджуюся, що бруківка є частиною ідентичності вулиці Бандери. Тому мені сподобалася пропозиція Кіс ван Райвена – залишити бруківку і визначити вулицю як таку, на якій машини «лише гості», що проїжджають вздовж на дуже малій швидкості. Однак, наші подальші обговорення виявили, що такий варіант неможливий, бо вулиця Бандери є частиною мережі магістральних вулиць міста, і що до цього моменту практично ніхто у Львові не може собі уявити зменшення швидкості на таких головних вулицях до 30 км /год. Саме тому ми, нарешті, віддали перевагу підходу, яким користуються Відень, Лейпциг та багато інших європейських міст. Ми схилилися до наступного рішення: замостити автомобільні та велосипедні смуги асфальтом, але звернути особливу увагу на дизайн усіх інших елементів вулиці, особливо тротуарів. Справді буде викликом для львівських архітекторів відшукати певні дизайнерські рішення – рішення, що виражають ідентичність Львова та вулиці Бандери. Але я впевнений, що такі рішення будуть знайдені.
Дуже сподіваюся, що ті, хто приймає рішення у Львові, будуть однаково відкритими до всіх мешканців та зацікавлених груп та відстоюватимуть найбільш оптимальний варіант, і це не обов’язково буде те, що підтримується найбільш впливовими акторами. Я дійсно сподіваюся, що участь багатьох у процесі планування вулиці Бандери буде поціновано.
Штефан Габі – експерт із міського планування, Лейпциг/Львів
(переклад з англійської: Іра Кривенчук) для Tvoemisto.tv