35-річний Юрій – монах, який впродовж всього свого життя сподівався знайти рідну маму. Хлопчик з народження виховувався чужими людьми. Він був вихованцем Коропецького інтернату, що на Тернопільщині.
Будучи у 4-му класі, коли з’явилися перші уроки з релігії, зрозумів, що його покликання – бути чинцем. Після закінчення школи чоловік отримав документ, який засвідчував відмову матері від нього.
Пройшло 35 років. І от нарешті мрія колись ще маленького Юрка, а зараз мужнього і безконечно світлого та щирого чоловіка здійснилася. Перед Юрієм стояла вона – його мама, жінка, яка залишила його у пологовому будинку одразу після народження. Побачивши маму вперше, Юрій підійшов до неї, обійняв та сказав: ” Я Вас люблю, мамо. Все життя любив”.
