Місце бою УПА із німецько-угорськими військами: відвідуємо гору Лопата на Львівщині

Гора Лопата (1211 м) відома великим успішним боєм повстанців УПА з німецько-угорськими військами у 1944 році. Маршрут на гору Лопата є одноденним та складає довжину 8,5 кілометрів та набір висоти близько 800 метрів. Знаходиться у національному природному парку Сколівські Бескиди.

Бій на горі Лопата демонструє досконалість партизанської тактики Повстанчої Армії, завдяки якій відділи УПА при мінімальних власних втратах завдавали вoрогові нищiвних поразок. Бої у цьому терені (Скільщина й Долинщина) тривали 10 днів (від 6 по 16 липня) і всі закінчилися перемогою повстанських відділів.

6 липня — повстанці на чолі із Василем Андрусяком (псевдо «Різун») роззброїло німецький підрозділ із трьома вантажними автомашинами. 8 липня — атака німецьких військ на позиції УПА поблизу містечка Долина, із використанням артилерії та мінометів. Паралельно починається атака угорців поблизу міста Сколе. Через чисельну перевагу та кращу оснащеність німецьких та угорських військ, частини УПА змушені відступити на заздалегідь підготовані позиції на горі Лопата. О 17 годині німецькі та угорські частини штурмують позиції повстанців на горі.

9 липня — відхід повстанців з оточення. 10 липня — засідка УПА проти німецької автоколони. Локальні бої поблизу гори Лопата продовжувались до 16 години. Відступ німецьких частин до райцентрів Сколе та Долина. Між 10 та 16 липня — локальні зіткнення поблизу гори Лопата, міст Сколе та Долина.

Починається цей маршрут в місті Сколе біля мосту через річку Опір, де знаходиться відпочинкова зона. Саме тут впадає в річку Опір Павлів потік та розміщене міське озеро. Від мосту прямує асфальтована дорога до лісу. В цьому місці Ви побачите табличку з туристичною схемою рекреаційної зони національного природного парку «Сколівські бескиди». Ця дорога простягається повз Павлів потік та туристичні бази. Далі асфальтована дорога перетворюється у ґрунтову, а ще далі – у звичайну стежинку.

Можна на початку яру в Павловому потоці повернути вліво на доріжку, яка виведе нас на частково відкритий, слабо нахилений хребет (локальна вершина 680,2 м.), на якому влітку ростуть чорниці. Потім ця стежка повертає на південь і заходить в ліс і після короткого стрімкого підйому обходить зліва яр другого потоку (це потік Чудилів) і виводить на широкий відкритий хребет, з якого видно село Кам’янка.  Тут повертаємо направо і йдемо цим хребтом в напрямку на південь через вершину 977,2 м. до вершини 1001,6 м.

До цієї вершини можна йти іншою стежкою – повз Павлів потік. При цьому по дорозі ви зустрінете джерело із залізною водою. Від вершини 1001,6 м необхідно йти на південь в ліс (якщо Ви йшли стежкою біля Павлового потоку, то на галявині біля вершини 1001,6 м необхідно повернути вправо).

На території урочища поруч з озером облаштована рекреаційна зона для відпочинку. Підйом на вершину Лопати триває близько 3 годин і пролягає буковим лісом, мальовничими галявинами і полонинами, з яких відкриваються краєвиди навколишніх гір.

А на самій вершині побачите як північні рівнинні краєвиди, так і Карпати з боку Івано-Франківщини.

Повертатися назад найпростіше дорогою виходу. Можна теж перейти на вершину сусідньої гори Кудрявець (висота 1242,3 м.), яка розміщена на відстані 500 метрів на захід від Лопати і зійти з неї до села Гребенів. Також можна з гори Лопата зійти до села Кам’янка, якщо йти на північно-схід. Потім з цього села веде дорога через долину річки Кам’янка. Саме при цій дорозі ви знайдете відомий водоспад Кам’янка та озеро Журавлине (мeртве).

Загалом, якщо ви спустились назад в Сколе, ви на машині, то неподалік від міста, між селами Дубина і Кам’янка, заїдьте на Кам’янецький водоспад, де зможете перепочити в альтанці, поїсти та пройтись до Журавлиного озера, або, як його ще називають – Мeртве. Таку назву місцеві дали водоймі, бо вода в ній насичена сірководнем. Озеро невелике, але гарні фото – забезпечені. Зокрема, можна побачити як зростає журавлина болотна та росички круглолисті (рослина, що живиться комахами).