Вулиця Руська завжди була оплотом українського життя у Львові, де творилися українські товариства, університети, мистецькі спільноти. Але при цьому вона ж була активною діловою вулицею, де заробляли і витрачали добрі гроші. Завдяки двору під номером 4, також відомому як “Завулок під синьою пляшкою”, Руська є справжнім скарбом гастрономічної історії. Не дивно, що саме тут, відповідно до поданої петиції, львів’яни просять мерію створити провулок Юрія Кульчицького.
Зараз – це місце в самому центрі Львова з камерним двориком, шаленою історією, з підвалами 17 століття, з легендарною кав’ярнею, з дизайном від творця львівського стилю, містифікатора Галичини – Влодка Костирка, з автентичним внутрішнім оздобленням та скульптурами, які не можуть оминути екскурсоводи. Часи змінювалися, стабільним залишалося одне – Руська, 4, яка продовжувала приковувати до себе увагу.
Львів – столиця вина?
У 17-му столітті власником кам‘яниці був Христофор Вартанович – один із найзаможніших людей Львова. Свого часу Вартанович реконструював кам‘яницю, а його нащадки продовжували, скажімо так, удосконалювати маєток, тому в цей період пивниці будівлі перетворилися у винарню. Про те, що вона діяла доволі успішно, свідчить скульптура голови лева з виноградним ґроном у пащі. Вино тут пити, безумовно, любили. Винні пивниці збереглися у дворі під синьою пляшкою» досі, як і лев, бо як у Львові без них? Аж до кінця 18-го століття, коли середземноморський клімат змінився на більш холодний, вина виробляли у Львові багато, і любили його незгірше за пиво, каву й наливки.
Магніт для кавоманів
До чого тут взагалі Юрій Кульчицький? Львів’яни знають Кульчицького як основоположника та засновника культу кави в усій Центральній та Східній Європі. Легенди кажуть, що юнаком Юрій був січовим козаком, під час одного з боїв потрапив у полон до османів. Там він вперше і спробував каву. Після визволення переїхав до Відня. Поміж іншими своїми справами встиг врятувати місто від облоги армією Османської імперії.
За відвагу Кульчицького нагородили срібною медаллю, а одними з трофеїв були 300 мішків кави. З цього моменту в хід історії потрапляє одна з перших кав’ярень Європи, яку Юрій відкрив у Відні з назвою “Під синьою пляшкою”. За нею світ дізнається і про те, що таке кава по-віденськи, бо оригінальний рецепт також його авторства .
Додавши до кави молоко та спеції, Кульчицький змінив її сприйняття у європейців, а через три з половиною століття, не знаючи того сам, став причиною появи львівської кав’ярні “Під синьою пляшкою”. Тут, понад 20 років тому, з’явився перший в незалежній Україні портрет Юрія Кульчицького. Тут же, в одній із перших за незалежності концептуальних кав’ярень, відтворили один із його рецептів приготування кави.
Магніт для місцевої інтелігенції
“Під синьою пляшкою”, як і личить кожному знатному місцю, описане в легендах, згадане в літературі, оспіване в піснях (щодо останнього непевні, але віримо, що і таке могло б статися від щирої любові до цього місця). Але знаємо точно інше – Руська, 4 стала місцем перипетій для героїв роману «Манускрипт з вулиці Руської» Романа Іваничука. А Юрій Винничук додав містичності закладу, коли згадав у своїй легендарній книзі “Кнайпи Львова” про привида Синьої пляшки, який досі собі бронить у підвалах.
Але це ще не все. Нова історія почалася наприкінці 1990-их. Культурні діячі, політики, митці, громадські активісти, закриті зібрання, розмови без зайвих вух, грандіозні ідеї і масони. Так, тут навіть діяв клуб масонів. Останні десятиліття Руська, 4 зі своїм двориком та прихованою кав’ярнею стала осередком для тих, хто прагнув змін, шукав сенси чи потребував компаньйонів для обговорення питань розвитку Львова.
Про заклад “Під синьою пляшкою” говорили, його досліджували, сюди ходили випити каву, сюди водили екскурсії, він має свою біографію крізь роки, століття та епохи. Тим більше, що крім культової кав’ярні в глибині завулку, при його вході діє не менш культова мистецька галерея “Гердан”.
На жаль, зараз Львів не використовує навіть меншої частини творчого та туристичного потенціалу цього легендарного двору. Так, тут досі працює галерея, а в глибині все ще відкрита кав’ярня “Під синьою пляшкою”. Але тут же маємо кальян бар, захаращені балкони, штучні прикраси з пластиковими апельсинами. А як би мріялося, щоб знайшовся хтось, хто подивиться на локацію як на комплекс, і створить тут громадський простір, у якому й бізнес ішов би набагато жвавіше…
