Старосільський замок є пам’яткою оборонної архітектури XVI-XVII століть. Будувався він для захисту від татар південно-східних шляхів до Львова. На жаль, замок стоїть осторонь туристичних маршрутів і лише пасажири потягів, що проїжджають повз, захоплено милуються його красою та зрідка його навідуються поодинокі туристи.
Перше укріплення на території Старого Села у вигляді дерев’яного замку, як вважають дослідники, вже існувало в XV столітті. До кінця наступного століття на його місці князі Острозькі збудували більш міцний замок – з цегли і каменю. За старовинною традицією для міцності в розчин додавали молоко і яйця.
Можливо, саме в цьому секрет довговічності кріпосних стін і башт. У 1642 році князь Владислав Домінік Заславський-Острозький облаштував замок у Старому Селі в стилі східно-європейського пізнього ренесансу. У такому вигляді Старосільський замок простояв недовго – в 1648 році його захопили війська під проводом Богдана Хмельницького. Всі замкові укріплення були зруйновані. Владислав Домінік досить швидко відновив фортецю, і вже через рік на місці руїн виросла могутня цитадель.
Старосільський замок мав настільки грізний і неприступний вигляд, що наступного разу – в 1654 році – козаки вже не наважилися штурмувати його. Пішли ні з чим і турки, які навідалися в ці краї в 1672 році.
На початку XVIII століття Старе Село разом із замком стає власністю Адама Миколи Сенявського. До цього часу замок втрачає своє оборонне значення. Новий власник відреставрував фортецю і переніс сюди збройний арсенал, що зберігався у Львові. Після смерті Сенявського у 1726 році всі його володіння і багатства успадкувала його єдина дочка Марія Софія. У 1731 році вона вийшла заміж за князя Августа Олександра Чарторийського, до якого перейшла вся власність Сенявського, в тому числі і Старосільський замок.
Доля колишнього військового форпосту мало цікавила Чарторийських, і фортеця поступово занепала. З 1809 року Старосільський замок переходить до родичів Чарторийських — Потоцьких.
На території замку влаштовують пивоварню, потім винокурню, склади для збіжжя. Частину споруд розбирають на будівельні матеріали. У наступні роки в замку ніхто не жив і він стояв пусткою та руйнувався під плином часу, та від рук людських. Останнім власником твердині до вересня 1939 року був граф Альфред Потоцький. В подальшому ґрунтовна реконструкція Старосільського замку так і не була проведена.
Фото: https://andy-travelua.livejournal.com
Навіть незважаючи на те, що Старосільський замок знаходиться в напівзруйнованому стані, здалеку він як і раніше виглядає грізною твердинею. Замок займає чималу площу – два гектара, а за формою нагадує неправильний п’ятикутник.
Все, що вціліло від Старосільського замку – це масивні кріпосні стіни завширшки близько двох метрів і заввишки близько п’ятнадцяти метрів, які укріплені контрфорсами, і три вежі (у минулому їх було шість). Із зовнішнього боку стіни і вежі декоровані на одному рівні аркатурою – рядом глухих арок-заглиблень. Одна з башт прикрашена кам’яної короною.
У минулі часи у дворі стояв палац, казарми для замкового гарнізону, господарські будівлі та церква.
У 2007 році був розчищений від дерев коштом співачки Руслани. У 2010 році Старосільський замок передали в концесію на 49 років. Концесіонер (генеральний директор ТОВ «Кріс» Михайло Риба) обіцяв до 2012 року вивести пам’ятку з аварійного стану, до 2013 року — відновити одну з веж, до кінця 2015 року — ввести об’єкт в експлуатацію. Але уже в 2013 році держава розірвала угоду про передання у довготермінове управління замком в Старому Селі, оскільки, нічого з обіцяного не було навіть розпочато. З кожним роком замок все більше руйнують вітри та дощ. На сьогодні внутрішній двір фортеці пустує і заростає травою, перетворюючись на чудове пасовище для домашньої худоби та відвідини поодиноких туристів.
