А скільки ще незвіданих місцин є біля Львова, ви собі навіть не уявляєте! Ось, здавалось би, просто хатинка серед лісу, але навіть в неї є якась своя історія. Сьогодні ми поговоримо про унікальну стежку у заповіднику Розточчя, де часто колись любив гуляти Іван Франко. Тому й назвали її «Стежка Івана Франка».
Іван Франко був частим гостем Яворівщини, зокрема, містечка Янова та його околиць. Тутешня природа, сосново-дубово-буковий ліс, магія трьох дерев, що виросли з одного кореня, Чорні озера, лебеді, спів пташок надихали його на великі творіння. А з яким задоволенням він рибалив на річці Верещиця та Янівському ставі, мандрував та слухав оповідки свого приятеля, видатного ботаніка Осипа Волощака про природу Розточчя, яку пізніше описав у своїх творах.
«Стежка Івана Франка» знаходиться в селі, яке має просто неймовірну назву, с. Лелехівка. Ця стежка проходить обабіч кар’єру та лісу, біля поховання жeртв Першої і Другої світових, над якими височить кремезний трьохсотлітній дуб. Далі Вас зустріне Біла скеля («Пташина») складена вапнистими пісковиками.
А завершується стежка – каскадом Чорних озер. Чорні озера, вода яких має унікальні властивості і незвичний колір. Через цей колір деякі люди бридяться лізти воду, вони просто не розуміють, що тут своєрідний хімічний склад. Але бояться вони даремно – ця вода дуже чиста і має зволожуючу дію для шкіри.
На маршруті облаштовано меморіальні зупинки, які прикрашені дерев’яними скульптурними композиціями Франкових героїв та уривки з віршів Франка.
І чи не наймальовничіша локація цієї стежки – старенький будинок, який стоїть собі посеред лісу в самому кінці стежки Івана Франка, старенький, пошарпаний, але такий ніжний та мовчазний, окутаний гармонією з природою. Раніше у нього можна було зайти, але там нічого окрім великого довгого стола немає. Зараз він зачинений.
Цікаво, що на шляху, а особливо на берегах озер є близько двадцяти чистих та доглянутих для відпочинку альтанок.
А також тут є одна велозупинка для двоколісних мандрівників.
Цю місцину можна назвати перлиною нашого краю! Пройдіть стежками, якими ступав Іван Франко. Прислухайтесь до таємничого шелесту дубів, відчуйте розкіш кожної квітки, кожної травинки. І нехай це створить той дивний чар, який колись оповив душу письменника. Будь ласка, не засмічуйте природу – приберіть за собою сміття.