День Святої Трійці – це одне з найбільш шанованих давніх християнських свят, котре щорічно відзначається в Україні. Воно перехідне і припадає на 60-й день після великодня, звідси і пішла назва П’ятидесятниця. У 2018 році свято припадає на 27 травня і відзначається, традиційно, три дні: 26,27 та 28 травня. Оскільки свято досить шановане — воно є державним офіційним вихідним, який переноситься на понеділок, тож у ці дні в нас буде три вихідних. Що це за свято, як його відзначають та звідки воно виникло?
Історія свята
У багатьох слов’янських народів його називають Духів день, в честь Святого духа, який є одним із трьох уособлень Бога. Вважається, що саме у цей день апостолам відкрилась уся повнота Святої Трійці і вони побачили три постаті Бога: Отця, Сина і Святого Духа.
На іконах ця подія зображується з присутністю Божої Матері, мовляв, вона була разом з учнями Христа у той день.
Серед слов’янських народів раніше вважалось, що у ці дні цвіте жито, а значить духи мертвих ходять по землі.
Четвер перед П’ятидесятницею
Затягувались святкування та вбирання в зелень на цілий тиждень, а починався він з четверга перед Трійцею. В цей четвер дівчата йшли на поля і в ліси й там плели вінки “на всі святки” і співали таких пісень:
Ой, зів’ю вінки та на всі святки,
Ой, на всі святки, усі празнички,
Бо в саду весна розвивається,
Дочка батька дожидається:
«Ой, мій батеньку, мій голубчику,
Ти прибудь сюди хоч на хвилечку,
В мене в тинові під ворітеньки
Синє море все розливається,
Ой, не море ж то розливається,
Пани-гетьмани із’їжджаються…
Плели віночки з таких квітів, як конвалії, незабудки, васильки, чебрець та полину. В деяких місцевостях красуні і себе прикрашали віночками й носили їх, виходячи на вулицю в період свят.
Субота перед П’ятидесятницею
За день до свята, в суботу, вже і парубки і дівчата разом йшли до лугів та лісів. Аби збирати різну зелень для дому: чебрець, полин, любисток та багато іншого. Це потрібно було робити ще вдосвіта, аби рослини зберегли свої чарівні властивості. Прикрашали цим всім добром в суботу оселю, ворота двору та в дворі, де живе худоба. Також прикрашали свої володіння гілочками клену, липи, осики.
Звечора осику заносять у хату, а на неділю зранку дивляться — якщо гілочки не зів’яли, то до наступного року всі будуть живі і здорові. А як помарніє за ніч, то чекайте біди, хвороби когось із мешканців оселі.
Також цей день у нас вважають Батьківською Суботою — необхідно сходити на цвинтар до померлих родичів, вшанувати їх пам’ять, прибрати могилки та навколо них навести порядок.
Вірування та традиції на Трійцю
Як і зазвичай, на великі свята, не можна працювати в полі та городі, прибирати в домі, шити, прати, лагодити щось. Краще взагалі звести до мінімуму фізичну працю. Бажано перед святами добре відмитись та постригтись, адже в три дні Зелених Свят це робити суворо заборонено. За народною легендою, ці процедури можуть розбудити русалок, котрі затягнуть плавця на дно водойми. Звісно ж у водоймах сучасні українці купаються не часто, а на дні ванної русалки не водяться 🙂
На Трійцю в храмах правлять дві святкові служби: вранці і ввечері. Під час них освячують зібрану зелень та несуть її додому. Особливою пошаною користувались обереги, сплетені напередодні свята із лікарських трав і освячені на Трійцю. Вони ще довго зберігались в домі поблизу ікон.
Цей день часто святкували десь на вулиці, прикрашаючи голови вінками, а дівчата гадали на цих вінках на свою долю. Господині готували різні смачні страви до святкового столу та запрошували родичів у гості. На столі стояли домашня птиця та риба, свіжі овочі та різноманітна зелень, молочні продукти і свіжа випічка: короваї, млинці, пироги. Вся родина бажає одне одному здоров’я та довгих років життя.
У різних країнах Європи є свої традиції та особливості, пов’язані із цим святом. Наприклад, у Франції в народі був звичай сурмити у труби що є сили. Цей жест символізував вітер. Що супроводжує сходження Святого Духа на землю. А в Італії старовинна традиція збереглась ще від древніх римлян: їх головний символ троянду — розділяють на пелюстки та розкидають по своєму житлу, як ми розкидаємо усю зелень. В Україні ж, символом Святого Духа є білосніжний голуб. Подекуди, на Трійцю, випікають святкове печиво у формі білих голубів.
Заборони на свято Трійці
1. Не проводити земляні роботи. Трійця вважається святом землі. Наші пращури вважали, що в цей день вона святкує свій день народження. Землю, церкву та будинки прикрашали свіжою зеленню та квітами. Тому важливо не займатися будь-якою земельною роботою у цей день.
2. Не зрубувати чи спилювати дерева. Особливо обережно потрібно ставитись до дерев на зелені свята. Береза, горобина та верба часто використовуються у ритуалах на Трійцю. Раніше дівчата прикрашали їх стрічками, квітами та віночками.
3. Не гуляти у лісі. За народними повір’ями на зелені свята в наш світ приходять міфічні істоти – мавки та русалки. Наші пращури вірили, що вони могли нашкодити людині, тому у цей період не гуляли самі у лісі, уникали водойм та не випускали худобу на пасовища.
4. Не купатися. Існує повір’я, що у період трьох днів не можна купатися у водоймах, адже хитра русалка у будь-яку мить може затягти на дно.
5. Не виконувати будь-яку домашню роботу. Прибирати дім, прати білизну, шити, різати – усю цю хатню роботу не можна робити у період Трійці. Виняток становить тільки приготування їжі для родини та домашніх або свійських тварин.
Прикмети на Зелені Свята:
Оскільки свято перехідне, то точних прикмет, пов’язаних з ним мало. Але ось декілька з них:
- “На Трійцю посватався, а на Покров одружився, значить, шлюб буде довгим, щасливим”. – тобто вважалось добрим знаком посвататись саме у ці святкові дні.
- Дощ на Трійцю – до врожаю, теплої погоди, без заморозків.
- Дощ на Трійцю – це сльози за померлими.
- Дощ на Трійцю – чекай багато грибів і теплу погоду.
- З Трійці починається справжнє літо.
- З цього дня не тільки з неба, а й від землі тепло йде. (Мається на увазі, що земля уже прогрілась від весняного тепла і відпочивати на природі стає по-справжньому тепло).
- Прийде Трійця – буде і на дворі, як на печі.
Автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
