Відомий український ведучий та волонтер Сергій Притула у своєму Ютуб блозі поділився новою добіркою файних місць на західній Україні.
Сергій ще на карантині вирішив, що цього року не поїде відпочивати за межі України, а приділятиме більше свого часу саме у нас. Він вважає, що зараз вкрай важливо розвивати внутрішній туризм, підтримати копійкою наших людей і, загалом, відкривати для себе красоти України, тому що вона – прекрасна!
З 16 по 24 червня Притула разом із своєю з сім’єю вирушили у подорож мальовничими куточками Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Подорож вони почали із Тернопільщини, міста Збараж, звідки Сергій родом.
ЗАКАРПАТТЯ
1. Збараж – Золочів – полонина Боржава
Наш маршрут пролягав через Золочів (Львівщина), у який я уклінно вас запрошую для того, щоб помилуватися неймовірно красивим і водночас недооціненим замком.
“Запрошую відвідати вас місто Золочів для того, щоб помилуватися неймовірно красивим і водночас неймовірно недооціненим Золочівським замком. Він невеликий, але прекрасно відреставрований. І коли як не влітку ним насолоджуватися”.
Замок Собеських, Золочів
Шлях наш лежав до еко-курорту “Ізкі”, що поблизу Пилипця, а головною метою були відвідини полонини Боржава.
Більшість підйому краще подолати підйомником, а потім, щоб отримати максимальне задоволення від краєвиду, варто йти пішки, час від часу роблячи привали та ласуючи чорницями, які ось-ось вродять.
2. Бункер Лінії Арпада
Фото: https://travels-ukraine.com
Десь за годину їзди від місця нашого нічлігу ми прибули в село Верхня Грабівниця Воловецького району, де нас чекав бункер Лінії Арпада. У 1939 році, відчуваючи небезпеку з боку СРСР, мадяри розпочали будівництво величезної лінії військових укріплень, що стартувала в словацьких Татрах, йшла через усе Закарпаття і закінчувалася аж у румунській Трансильванії.
800 кілометрів дотів, бункерів та підземних сховищ! Неймовірно крута точка, про існування якої в Україні мало хто знає.
Не рекомендую вам самостійно оглядати бункер, бо тоді ви просто погуляєте мережею тунелів. Обов’язково візьміть гіда: ціни там не кусючі, а сама екскурсія триває близько 45 хвилин.
3. Замок Шенборнів
Далі наш шлях лежав до палацу графів Шенборнів, куди ви можете дістатися як автівкою, так і потягом. Через карантинні обмеження екскурсії на території комплексу наразі не проводять, а всі входи зачинені. Тому ми не перелізли за паркан, аби помилуватися цим справді прекрасним замком, у якому 365 вікон, 52 кімнати і 12 входів. І ми не фотографувалися на фоні того замку, а потім перейшли трохи далі, де є невеличке озеро, викопане у формі Австро-Угорської імперії, і не робили там селфі, і не бачили там оленят (іронічно підморгує Притула, який усе це робив!).
4. Винні погреби
Фото: http://tiberiy-tour.in.ua
Потім ми вирушили в село Середнє, що в Мукачівському районі, де є винні погреби єдиного державного винного підприємства “Леанка”. Ці погреби колись звелів видовбати в породі угорський король Іштван Добо руками полонених турків.
У будь-яку пору року в погребах температура повітря +12 градусів за Цельсієм. Сотні метрів заставлені величезними діжками, місткістю від 3 до 10 тисяч літрів. Звісно, є окрема комірка з вінтажними винами. Ну і куди ж без дегустації!
5. Ужгород
Я сто разів був в Ужгороді, хоча жодного разу не потрапив на цвітіння сакур, не бачив ужгородської регати, ніколи не гуляв на фестивалі вина… Але я не можу не мліти, насолоджуючись головною фішкою Ужгорода – маленькими статуями, розкиданими по всьому місту.
Обожнюю пасхалки, на кшталт мініатюрної Ейфелевої вежі всередині електростовпа, люблю історію сторічного пожежного гідранта і просто люблю дивитися, як на території Ужгородського замку моя дитина допомагає Гераклу душити гадину голими руками.
6. Мукачево
Замок Паланок лежав по дорозі до основного місця, яке ми хотіли побачити, тому ми обмежилися оглядовою екскурсією. Приїжджайте сюди, адже на території України не так багато замків у такому хорошому стані, як мукачівський.
7. Оленяча ферма у селі Іза
До речі, неподалік розташована ще й ферма буйволів, але ми пообіцяли дітям, що вони погодують бембі., тому вирушили до оленів. З мінусів точки – тут більше нічого немає, крім оленів, а принаймні фаст-фуд точно б не завадив, бо навіть равликова ферма поблизу не рятує. З плюсів – це емоції дітей, адже погодувати оленів для них – незабутні враження.
Ми планували подолати маршрут Ужгород – Мукачево –Хуст –Рахів – Яремче – Коломия – Чернівці приблизно за 6 годин, адже його протяжність становить 400 км. Проте через ділянки дуже поганої дороги та складність руху гірськими автошляхами на цю відстань пішло 9,5 годин. Та я не шкодую ані грама, адже в Україна – дуже мальовнича!
8. Село Нижня Апша
Це невелике село в Закарпатській області, неподалік від українсько-румунського кордону.
Це село називають найбагатшим в Україні. Причина в тому, що будинки в ньому не схожі на типові житла мешканців сільської місцевості. Господарі облаштовують свої будинки так, щоб у дворі обов’язково були оранжереї, басейни, а в будинках – по кілька спалень і віталень, лазні і сауни, а то й десятки.
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА і ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТІ
Після Яблуницького перевалу я опинився у рідній стихії, адже Яблуницю, Татарів, Микуличин і Яремче я об’їздив вздовж і впоперек, включно з катанням на квадроциклах на гору Ягідну та ранковим купанням у Пруті. Це саме та місцина, куди ви можете їхати без попереднього плану і все одно залишитися задоволеним кожним днем.
1. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Той самий український Гоґвортс. Упродовж останніх 10 років я бував у Чернівцях із 30 разів, але досі не відвідував університет. Я не відбиратиму хліб в екскурсоводів, але зазначу, що для любителів селфі там 150 локацій!
2. Успенський собор старообрядців
У цьому місці я вперше побував ще 5 років тому і просто офігів від краси, яку там побачив. Цього разу нам пощастило трохи більше і монахиня впустила нас в середину. Загальний стан справ в Успенському соборі старообрядців у селі Біла Криниця бажає кращого, але все одно там є чим помилуватися.
Насамкінець Притула порекомендував місця на Львівщині, зокрема, гору Тростян в Сколівському районі та Форелевий двір у Славську.
