Для початку давайте коротко опишемо, як формується та від чого залежить курс національної валюти. За великим рахунком, співвідношення іноземної валюти до національної формується за дуже простим принципом — попитом та пропозицією на валюту всередині країни. Тобто, якщо надходження валюти в Україну будуть меншими ніж попит на неї — курс валюти буде підвищуватися. І навпаки — якщо в країні валюти більше, ніж потрібно ринку (підприємствам, державі, громадянам), то курс буде зменшуватися, а гривня зростати в ціні. Для того, щоб курс валют був стабільним, а в обмінниках, банках, системах обліку щораз не доводилося все перераховувати, національний банк гасить такі коливання, купуючи, або навпаки — продаючи валюту.
Тепер давайте визначимо джерела надходження валюти в країну. Перш за все це експорт товарів та послуг. Також джерелом надходження валюти є інвестиції — реальні (в будівництво, устаткування, машини, сировину) та фінансові (купівля акцій компаній, купівля недержавних та державни боргових забов’язань). Ще одним джерелом є кредити міжнародних фінансових установ — зокрема МВФ.
Станом на вересень поточного року негативне сальдо зовнішньої торгівлі України становило 5,8 млрд доларів та зросло майже на мільярд у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому прямі іноземні інвестиції зросли лише на 5,5%, а левова частина зростання відбулася за рахунок курсової різниці. Що ж забезпечило таке збільшення находження валюти, яке спричинило значне укріплення гривні? Відповідь криється в обсягах купівлі українських ОВДП (державних боргових паперів) – іноземні інвестори від початку 2019-го року збільшили обсяги своїх інвестицій в облігації внутрішньої державної позики України у 14 разів та продовжують нарощувати обсяги їх купівлі. Дохідність таких боргових паперів у гривні становить близько 14%. Втім, сплатити державі по цім боргам доведеться двічі – один раз погасивши борг з відсотками, а інший – втративши у курсовій різниці. Так, НБУ вже втратив 11 млрд гривень на зростанні курсу гривні.
Наведемо приклад:
Інвестор вклав 1000 000 доларів США та придбав ОВДП за курсом, який становив 26 грн за долар – тобто 26 000 000 гривень. Згодом, державі доведеться повернути борг з відсотком (наприклад 14% річних), а це становитиме 26000000*1,14= 29 млн 640 тис гривень. Таким чином в державі збільшується валютна маса та вилучається гривнева, провокуючи укріплення курсу національної валюти. Втім, коли інвестор отримає гривні, він найбільш ймовірно конвертує їх знову у валюту, але вже за іншим курсом (наприклад за курсом 24 гривні за долар США). Таким чином інвестор поверне у валюті: 29640000/24= 1 млн 235 тисяч доларів США. Нескладно здогадатися, що прибутковість подібного інвестування в ОВДП становить 23,5%.
Раніше чи пізніше, інвестори отримуватимуть погашення боргів та конвертуватимуть їх знову у валюту. Не складно здогадатися, що курс знову піде вгору, але за таку “відстрочку” курсу держава сплачує колосальну ціну, не кажучи вже про те, що зміцнення гривні чутливо б’є по українському експорту. Чим тоді буде заохочувати Україна пропозицію валюти на ринку, аби девальвація не стала лавиноподібною є не зовсім зрозумілим – доведеться або підвищувати ставки по ОВДП, або запропонувати більш привабливий товар, ймовірніше за все – землю.
Джерело: uprom.info
