Запах тухлих яєць на вулиці Стуса чути всім: мешканцям, перехожим, пасажирам транспорту. Одні звинувачують річку Полтву, яка бере тут свій початок. Інші – складний ландшафт та решітки дощоприймачів. Але першопричина смороду знаходиться далеко звідси. Про це розповідає Андрій Риштун на порталі RDZS.org.
Нудотний запах тухлих яєць на вул.Стуса, це – сірководень (H2S), надзвичайно небезпечний газ. Він у п’ятсот разів отруйніший за, всім відомий, чадний газ, від якого щозими гинуть люди. З іншого боку, сірководень широко розповсюджений у природі і, в малих дозах, навіть корисний. Наприклад, сірководневі ванни використовуються для лікування захворювань шкіри.
Один з каналізаційних колодязів із сірководнем по вул.Стуса. Фото: Андрій Риштун
Сірководень виникає при процесах гниття без доступу кисню. Цей газ є важчим за повітря тому, зазвичай, накопичується в каналізаційних колодязях, закритих печерах чи підвалах.
На відміну від більшості Львова, Сихів має розділену напірну каналізацію. Це означає, що побутові відходи (туалет, умивальник, душ) перекачуються у Полтву, а дощова вода з вулиць – самопливом тече в річку Зубра.
Каналізація з Сихова, що тече у Полтву під вул.Стуса. Більше за цим посиланням
На вул. Хуторівка, біля моста, розташована каналізаційно-насосна станція (КНС-5). Саме вона, довгими вузькими трубами і перекачує концентровані стоки Сихова в Полтву. У цих трубах, в теплі та без доступу кисню, й утворюється сірководень.
Злив з напірних труб КНС-5 у самосплавний колектор Полтви, перехрестя вул. Угорська – пр. Червоної Калини. Фото: Андрій Риштун
На вул.Стуса, біля стадіону «Україна», сихівські нечистоти вперше контактують зі свіжим повітрям із решіток дощоприймачів.
Концентрація сірководню в колекторі на вул.Стуса становить 55ppm (червона цифра). Це дуже багато і довго перебувати людині тут не можна. Фото: Андрій Риштун
Як газ потрапляє на поверхню?
«А чому сірководень виходить на поверхню? Він же важчий за повітря! Та й згідно закону Бернулі, вода, що рухається, затягуватиме повітря з вулиці під землю, а не навпаки…»
Саме так і відбувається у самосплавний колекторах Полтви, де вода тече самопливом. В її тунелях, навіть, дує легкий свіжий вітерець із дощоприймачів.
Але вул.Стуса особлива, бо по ній працює потужна КНС з Сихова. Коли вона вмикається, то рівень стоків у підземному колекторі різко зростає! Зайве повітря, а з ним і сірководень та інші каналізаційні гази, витісняються з колектора назовні через решітки дощоприймачів. Там воно все нам і смердить.
Схематичне зображення вул.Стуса та її підземного колектора. Стрибок рівня стоків витісняє сірководень (коричневий) на поверхню
Коливання рівня стоків в колекторі під вул.Стуса при роботі КНС-5. Фото: Андрій Риштун
«Схожа розділена каналізація є на вул.Виговського, Ряшівській, Левандівці. Чому ж там не смердить?», – спитаєте Ви. Тому що їх колектор (південно-західний або ПЗК) вентилюється кожних триста метрів і кисень нейтралізує сірководень. Також, там відсутні такі потужні КНС, які є на Сихові.
Всередині ПЗК. Тут також є добові коливання рівня стоків, але вони плавні, бо відсутня потужна КНС. Фото: Андрій Риштун
Які є шляхи вирішення проблеми: Кардинальним вирішенням проблеми стане побудова Південно-Східного щитового(як метро) колектора з Сихова на очисні споруди міста.
Цей об’єкт, навіть, є в генплані Львова. Поки його не збудують, стоки двохсот тисяч сихівчан продовжуватимуть текти через цілий Львів аж в район Галицького перехрестя.
Проектований Південно-Східний колектор (синя лінія) на генплані міста Львова
Враховуючи, що багато років не можуть розширити існуючий колектор Полтви на вул.Торф’яній, який регулярно затоплює мешканців, на побудову нового, з Сихова, найближчим часом сподіватися марно.
Щоб побороти запах, у 2020 році Львівводоканал встановив одну вентиляційну трубу на перехресті вул. Угорська – пр. Червоної Калини. В цій точці, під землею, напірні труби з КНС-5 переходять у самосплавний колектор Полтви, вивільняючи сірководень. Примусова вентиляція зменшила сморід внизу, на Стуса, але створила його наверху, біля моста. Схоже, що повітряні фільтри не справляються…
Вентиляційна станція біля моста на перехресті вул. Угорська – пр. Червоної Калини. Вона викидає сірководень з підземного колектора в атмосферу. Фото: Андрій Риштун
Дехто пропонує обладнати усі дощоприймачі сифонами (гідрозатворами), що не випускатимуть гази назовні. Проте, таке рішення суттєво ускладнить функціонування та обслуговування каналізації, а гази все рівно виходитимуть – просто в іншому місці.
Десять років тому Львівводоканал почав додавати у стоки Сихова спеціальну хімію (Ferrox), яка мала б запобігати утворенню сірководню та руйнуванню стінок колектора. В теорії звучить добре, але на вул. Стуса далі смердить каналізаційними газами.
Баки з хімією на КНС-4, вул. Скрипника. Фото: Андрій Риштун
Суттєво зменшити запах на вул. Стуса зможе лише модернізація сихівської КНС-5.
Зараз на КНС-5 стоять ще радянські насоси з поплавком: вони або ввімкнені, або вимкнені. Це спричиняє стрибок рівня стоків під вул. Стуса. Сучасні ж насоси змінюватимуть рівень плавно, в залежності від поступлень. То ж сірководень не витіснятиметься назовні, а залишатиметься в колекторі під землею. Там він і зникатиме від контакту з киснем.
Машинний зал КНС-5 на Сихові
Модернізація КНС-5, також, дасть можливість повноцінно очистити річку Зубра та відновити Сихівське озеро. Станом на зараз ця КНС фізично не здатна прийняти всі стоки з району Персенківка, тому вони неочищеними зливаються у Зубру, забруднюючи її.
Ось як каналізація з Персенківки перетворює Зубру в річку-смердючку.
Чи сморід на вул. Стуса це нова проблема? Ні, про неї знали ще за Союзу, коли проектували мікрорайон Сихів. Тому на вул. Скрипника спорудили власні міні-очисні споруди для аерації стоків. Та, з часом, їх обступили новобудови. Тоді очисні споруди вимкнули, а потім закинули.
Закинуті очисні споруди на карті Сихова. Жовтий – труби напірного колектора з КНС
Закинуті очисні споруди на вул. Скрипника.
Підсумовуючи: На вул. Стуса смердить через каналізаційно-насосні станції(КНС) Сихова. Газ сірководень, який ми вдихаємо, є дуже небезпечним навіть у незначних концентраціях.
Кардинальним вирішенням проблеми стане побудова окремого каналізаційного колектора з Сихова на очисні споруди (він є в генплані міста). Суттєво зменшити сморід допоможе модернізація існуючої КНС-5.
Автор: Андрій Риштун / rdzs.org
