Громадське продовжує пояснювати, які можливості надаватиме безвізовий режим громадянам України і які обмеження діятимуть із набуттям чинності нових правил для поїздок до ЄС.
До вашої уваги – розширена інформація з деякими практичними інструкціями.
1. Перше правило: подорожувати без віз зможуть тільки власники біометричних закордонних паспортів. Запровадження таких паспортів було однією з умов надання безвізового режиму, і недарма: впускати до себе ЄС буде тільки тих громадян України, хто має біометричний паспорт. Тим, хто його не має, потрібна буде віза.
Також не плутайте біометричний закордонний паспорт з біометричною ID-карткою: це різні документи. Закордонний паспорт – це «книжечка», як і зараз; тільки вона має бути з чіпом, що містить біометричну інформацію, передусім відбитки пальців.
2. Для безвізового в’їзду працює правило 90/180. Воно означає, що без віз ви зможете бути на Шенгенських територіях протягом 90-а днів з кожних 180-и.
«Ці 90 днів ви можете набрати з перервами, а можете підряд, якщо ви зможете обґрунтувати, чому вам треба провести саме 90 днів», – коментує Громадському Павло Кравчук, менеджер з комунікацій «Європа без бар’єрів».
Працюватиме це так: від дня вашого в’їзду на територію Шенгенської зони прикордонник відраховуватиме назад 180 днів, а потім дивитиметься на штампи про в’їзд та виїзд з країн Шенгенської зони. Він перевірятиме, чи за ці півроку кількість днів вашого перебування в країнах Шенгену не перевищує 90.
Іншими словами, безвізовий режим не означає права нескінченно довго бути на території країн ЄС. Якщо ви протягом півроку перебуваєте більше 90-а днів, вам потрібна буде національна (довгострокова) віза або дозвіл на проживання.
3. Штамп про перетин кордону – це важливий нюанс. Обов’язково перевіряйте, чи прикордонник країни Шенгенської зони поставив вам штамп про в’їзд та штамп про виїзд. Також обов’язково перевіряйте, чи інформацію на цьому штампі чітко видно – особливо дані про дати в’їзду та виїзду.
«У Шенгенській інформаційній системі немає єдиної бази даних в’їздів та виїздів громадян, тому штамп у паспорті – це єдина фізична можливість встановити, скільки часу людина провела за останні півроку в Шенгенському просторі», – коментує Громадському Олександр Сушко, директор з наукової роботи Інституту Євро-Атлантичного співробітництва.
Також будьте готові до того, що прикордонники ретельно перевірятимуть ці штампи, рахуватимуть дні вашого перебування – чи не перевищили ви ліміт у 90 днів за півроку та аналізуватимуть, чи цей штамп не підроблено.
4. «Безвіз з Євросоюзом»: ця формула, насправді, не зовсім точна. Бо є країни ЄС, на які безвіз не діє. І є країни з-поза меж ЄС, на які безвіз діє. Розберімося.
Подорожувати без віз ви зможете всіма Шенгенськими країнами Європи. Тобто безвізовий режим діятиме для 22-х з 28-х країн ЄС, які є частиною Шенгенської угоди. Перелік цих країн – тут. Це і Франція, і Німеччина, і Польща, Іспанія, Італія, і багато інших. Він також діятиме в тих країнах ЄС, які ще не є учасницями Шенгенської зони, але мають зобов’язання виконувати Шенгенське законодавство: Румунія, Болгарія, Хорватія, Кіпр. Отже, разом маємо 26 з 28-и країн ЄС.
Для країн, які не є членами ЄС, але є частинами Шенгенської угоди (Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) нинішнє рішення також чинне, бо має статус «розвитку Шенгенського законодавства». А тому вони теж мають її підтримати відповідно до своїх національних процедур.
Натомість візи залишаються для подорожей до Великої Британії та Ірландії, бо вони не приєдналися до Шенгенської угоди. До того ж Британія виходить із Євросоюзу. Тому, якщо ви хочете в Лондон чи Дублін – вам треба робити окремі візи.
Іншими словами, безвіз діє для 30 європейських країн: 26 з 28 країн ЄС – усі, окрім Британії та Ірландії, та 4 країн з-поза меж ЄС – Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн.
5. Існує страх, що безвізовий режим не скасує обтяжливих перевірок документів, а тільки перенесе їх з консульств або візових центрів на кордон. Цей страх загалом безпідставний: у прикордонників просто немає фізичних можливостей та ресурсів перевіряти товсті теки з документами кожного подорожанина, що перетинає кордон, особливо в аеропортах.
Крім того, «якщо раніше мандрівникові треба було довести консульству, що він має право на поїздку, – тобто існувала презумпція його неправоти, – то в умовах безвізового режиму існує презумпція правоти мандрівника. Але він має чітко розуміти, куди й навіщо він їде, і яким коштом покриває витрати на свою поїздку», – коментує Громадському Олександр Сушко.
Біометрика тут згодом зіграє позитивну роль: вона дозволяє легко ідентифікувати людину та простежити історію її перетинів кордону. Чим більше безпроблемних перетинів – тим легше вас пропускатимуть надалі.
6. Однак це не означає, що вам можна прийти на перетин кордону «голим і босим», без підготовки. Прикордонник – це носій суверенного права країни впускати вас чи ні. Безвізовий режим цього права не відбирає. Тому прикордонник має право вимагати від вас підтверджувальних документів – і до цього варто ставитися з розумінням.
«Якщо, наприклад, людина їде в перше, за новим біометричним паспортом, вона має бути морально готовою до питань», – додає Олександр Сушко.
7. Які документи варто мати з собою? По-перше, ті, які підтверджують мету поїздки: запрошення на конференцію, лист від родича, заброньовані готелі чи квитки на футбол тощо. По-друге, ті, які підтверджують ваші фінансові спроможності: скільки грошей на картці (найкраще мати виписку, але можна просто показати SMS з останньої трансакції), чи маєте ви страховку, чи маєте готівку, чи є у вас куплені або заброньовані квитки. По-третє – документи про вашу мотивацію повернутися: документи про власність, шлюб, дітей тощо. Іншими словами, про те, що вас «тримає» в Україні, чому ви не є людиною, яка хочеться залишитися в ЄС нелегально.
8. Дуже бажано на час поїздки мати справжню медичну страховку. Не «липову», а справжню, яка спрацює, якщо раптом щось трапиться. Пам’ятайте: медицина у Європі дуже дорога, і вам потрібно мати перевірену компанію, яка прийде на допомогу і зможе покрити витрати. Навіть з респектабельними фірмами не завжди все йде добре – але в кожному разі, як-то кажуть, «остерігайтеся підробок».
9. Пам’ятайте також, що безвізовий режим не дає вам автоматичного дозволу на роботу чи тривале навчання в країнах ЄС. Для таких дозволів вам потрібно, як і зараз, отримувати національні візи чи посвідки на проживання з наданням такого права. Безвізовий режим — це лише перша сходинка інтеграції в рамках «міжлюдських контактів» між країнами.
10. Попри те, що ви не можете законно (на основі угоди чи контракту) влаштовуватися на роботу чи працювати в ЄС, ви можете шукати роботу, проходити співбесіди, відвідувати короткі навчальні курси тощо. Але якщо вас беруть на роботу та готові підписувати угоду, вам, радше за все, треба буде повернутися до України і оформити тут національну візу, яка дає згодом право на посвідку на проживання.
11. Існує також стереотип, що безвіз відкрито тільки для «туризму». Це міф, бо дія безвізу значно ширша. Якщо ви науковець, то можете за безвізом їхати на конференцію. Якщо ви бізнесмен, то можете сміливо вирушати на бізнесову виставку, зустрічатися з партнером чи підписувати контракт. В кожному разі пам’ятайте: завжди потрібно мати з собою підтвердження мети вашої поїздки.
12. Безвізовий режим далеко не тотожний входженню в Шенгенську зону. Всередині Шенгенської зони ви взагалі не маєте показувати паспорт під час перетину кордону між країнами. Натомість у рамках безвізового режиму ви маєте показувати паспорт. Інша річ — що біометричний паспорт не мусить мати візи.
В аеропортах також нічого не зміниться: громадяни України ставатимуть в чергу до віконця «всі паспорти», а не в віконце для громадян ЄС та Шенгенської зони. Тут немає ніякої дискримінації: громадяни США чи Японії, наприклад, ставатимуть у чергу «всі паспорти» разом із вами.
13. Особам, яким з різних причин заборонено в’їзд у ЄС (наприклад, якщо вас було депортовано, і термін дії депортації ще не минув), безвіз не допоможе: інформацію про них внесено до єдиної Шенгенської системи, тому на кордоні їх не пропустять.
14. Якщо вам колись відмовляли в Шенгенській візі, добре підготуйтеся до перетину кордону. Цілком можливо, що інформація про минулі відмови спливе в системі, і до вас буде прискіпливіше ставлення. Якщо причиною відмови були серйозні підстави (порушення закону чи фальсифікація документів), готуйтеся до ретельної перевірки.
15. Надання безвізу не означає, що ЄС тепер на все заплющуватиме очі. Запроваджено жорсткіший механізм призупинки безвізу – завдяки якому ЄС страхує себе від ризиків. Наприклад, якщо різко збільшується кількість ситуацій, коли підозрілих людей не пропускають через кордон, зростає кількість подання прохань на притулок, чи більшає громадян, які порушують правила перебування в країні Шенгенського простору – все це може мати негативний вплив.
«Призупинки» не буде автоматично, це складний процес домовленостей між країнами ЄС. Але в кожному разі, українцям варто пам’ятати: під час подорожей вони є обличчям своєї країни за кордоном. А тому треба чітко дотримуватися європейських правил і норм.
В кожному разі, попри ці нюанси, безвізовий режим зможе надати величезні плюси українцям, які нарешті зможуть їздити в Шенгенський простір без віз. Мати «доступ до Європи» стане значно простіше, відчути Європу «на дотик» і «на смак» – значно легше. Вихід лоукостів на український ринок цьому тільки сприятиме.
Тому на українців точно чекають нові горизонти.