Палац – це найкраща ілюстрація історії народу і культурної спадщини країни. Ці, чарівно красиві парадні будівлі, розташовані у всіх куточках України.
Палац графів Толстих (Будинок вчених)
Почати подорож по цікавих замках країни, найкраще з міста Одеси. Палац графів Толстих більше відомий як «Будинок вчених» розташований на вул. Сабанєєв міст, 4.
Двоповерховий особняк був зведений в стилі класицизму в 1832 році за проектом архітектора Ф. Боффо. Палац вважається пам’ятником архітектури. Спочатку він був зведений в якості садиби для графської родини Толстих. З приходом радянської влади, будівлю було конфісковано і з часом облаштовано під народний музей. З тридцятих років минулого століття Палац графів Толстих став Будинком вчених.
На сьогоднішній день краса палацу збереглася не тільки зовні будівлі, а й зсередини. Шикарні інтер’єри захоплюють пафосом і повністю передають атмосферу тієї епохи. Головними залами палацу вважаються дві вітальні – Шовкова і Мармурова. Чарівні полотна, бездоганний дизайн і відреставрований рояль Ференца Ліста, заворожують відвідувачів замку і переносять їх більше ніж на сто років назад. Цікавим буде той факт, що в стінах Палацу графів Толстих проходили зйомки кількох фільмів, наприклад, тут екранізували «Д’Артаньян і три мушкетери».
Палац Румянцева-Задунайського
У Чернігівській області, с. Вишеньки знаходиться таємничий Палац Румянцева-Задунайського.
Ідея будівництва належала самому графу. Палац виконаний у східному стилі з характерними елементами готики. Архітектура будівлі поєднує в собі мотиви близького сходу і середньовіччя. За словами деяких істориків, граф хотів, що б палац нагадував йому місця, в яких йому доводилося воювати.
Румянцев-Задунайський бував у Пруссії і Курляндії і хотів, що б архітектура його палацу була схожа з архітектурою тих місць. Згідно історії, в палаці гостювала імператриця Катерина II. Вона зупинялася тут, на шляху до Криму. Імператриця високо оцінила красу палацу і роботу архітектора.
Історикам до цих пір не вдалося встановити ім’я майстра. Одні вчені схиляються до версії, що палац був зведений зодчим з Італії – Джакомо Кваренгі, інші вважають, що над замком працював архітектор Василь Баженов.
Після смерті графа, власником палацу став поміщик Йосип Судиєнко. Він захотів перебудувати палац. В результаті робіт, частина будівлі була зруйнована. З радянських часів до сьогоднішнього дня в палаці розміщується сезонний табір для дітей.
Оскільки, в палаці довгий час ніхто не буває, будівля поступово руйнується. Станом на сьогодні замок Румянцева-Задунайського потребує ремонту.
Садиба Даховських
Не можна обійти увагою село Леськове Черкаської області, оскільки саме там, на величезній території розташований казковий архітектурно-ландшафтний комплекс «Садиба Даховських». Комплекс складається з незрівнянного замку, дивовижного саду і спорудженої греблі водосховища. Доповнює садибу величезний парк біля річки Конелки.
Архітектурно-ландшафтний комплекс створила сім’я польських за походженням поміщиків Даховських. Протягом чотирьох поколінь, поміщики розширювали свій вплив і володіли багатьма землями в околиці села Леськове.
Історія маєтку почалася в 1770-і роки, коли Маріан Даховський збудував невеликий будинок. Його діти і онуки активно розширювали свої території і викуповували у селян землі. Коли Даховські стали найбагатшими і найвпливовішими в окрузі, вони зайнялися будівництвом нового маєтку для своїх дітей. Палацом все не обмежилося. Даховські створили паркову зону, прибудували до палацу ще одну частину, додали в план парку ставок. Таким чином, вони перетворили садибу в архітектурно-ландшафтний комплекс.
На сьогоднішній день, замковий комплекс – це триповерхова будівля. Стіни садиби задекоровані вазами та іншими деталями. На кутах будинку красуються шість веж. В одній з них – квадратній вежі (як це обумовлено фамільним гербом поміщиків), знаходиться головний вхід до замку. На першому поверсі розташовані головний вхід, кабінети, салони, балкон і перехід у парк. Поверхом вище можна потрапити до хазяйських та гостьових спалень, а також ванні кімнати. Нагорі замку знаходиться оглядовий майданчик.
У радянські часи на території були дитячі табори і санаторії, після госпіталі. З 2003 року Садиба Даховських – закритий об’єкт, що охороняється, який можна відвідати лише за попередньою домовленістю.
Свірзький замок
У Львівській області, в Свіржі розташований унікальний архітектурний пам’ятник – Свірзький замок, який належав роду шляхтичів Свірзьких.
Він відомий за фільмом «Д’Артаньян і три мушкетери» (1978). У п’ятнадцятому столітті на території сьогоднішнього замку була зведена фортеця. У сімнадцятому столітті її власником став граф А. Цетнер. Він реконструював фортецю в замок і значно його зміцнив. Розташування Свірзького замку було більш ніж вигідне на горі Белз. По один бік будівлі були болота, по іншу озера. За стінами знаходилася прірва і підйомний міст. На прилеглих до замку територіях розташовувався дерев’яний костел. Згодом його перебудували. Сьогодні костел споруджено у стилі ренесансу.
Величність та краса Свірзького замку, на жаль, не збереглася до наших днів. Замок був перебудований, змінилося внутрішнє планування. У наші дні, замок потребує ремонту.
Скалатський замок
У п’ятнадцятому столітті в Тернопільській області, місті Скалат був зведений однойменний Скалатський замок.
Є кілька теорій пов’язаних з його появою. Згідно з однією з них жителі міста страждали від утисків уряду і постійно проводили акції протесту. У відповідь на тиск влади, бунтівний народ навіть спалив міську Ратушу. Шляхта була вельми стурбована настроями місцевих жителів, тому почала будівництво фортеці. Інша версія свідчить, що замок був приданим дочки Кшіштофора Віхровського і перейшов у володіння каштеляна Яна Фірлейова.
Скалатський замок знаходиться біля річки в південно-західній частині Скалата. Спочатку він повинен був виконувати оборонну роль і захищати землі Речі Посполитої від набігів татар, тому споруда замку була запланована на височині біля прірви. Замок оточений довгою стіною до 70 метрів. На кутах будинку знаходилися п’ятиповерхові вежі, з яких вглиб комплексу йшли підземні ходи з виходом до центральної підземної кімнати.
З роками власники замку постійно змінювалися. Комплекс знаходився в аварійному стані, був зруйнований, а потім відреставрований. До наших днів добре збереглася лише східна частина замку, підземні тунелі і фрагменти стін. Останні тринадцять років, замок вважається Національним заповідником Тернопільській області.
Ягільницький замок
У п’ятнадцятому столітті, в Тернопільській області, с. Ягільниця за наказом польського гетьмана Станіслава Лянцкоронського був зведений Ягільницький замок. Фортеця розташована на пагорбі біля річки. Протягом століть архітектурний комплекс був добудований і реставрований. Половина споруд додалася до замку в дев’ятнадцятому і вісімнадцятому столітті, а в двадцятому столітті було добудовано ще один будинок.
Майже двісті років тому, австрійські магнати організували перепланування будівлі і облаштували в стінах замку тютюнову фабрику. Згодом, комплекс став приватним володінням і в результаті був задбаний. В наші дні Ягільницький замок зберіг свою пишність і красу. Високі гладкі стіни, кам’яні сходи, тераса, з якої відкривається бездоганний вид.
Старокостянтинівський замок
Місто Старокостянтинів Хмельницької області відоме оборонним комплексом побудованим у шістнадцятому столітті.
Ідея проекту належала Костянтину-Василю Острозькому. Комплекс був зведений за десять років і включав у себе фортифікаційний Старокостянтинівський замок. На його території було цілих п’ять з’єднаних між собою веж. За часів набігів татар і військових походів турків, замок жодного разу не був узятий. У 1649 році замок відвідав український гетьман Богдан Хмельницький.
Комплекс розташований поблизу двох річок Ікопоті і Случа. До наших днів збереглися палац, частково стіни, вежа і церква, у південно-східній частині знаходиться дзвіниця. Станом на сьогодні Старокостянтинівський замок використовує громада Української православної церкви Київського патріархату.
Джерело: Всвіті
