Дивовижна історія пошуків, яка стала можливою завдяки небайдужим онукам, привела до того, що 89-річна львів’янка пані Олена змогла відновити давно втрачені зв’язки.
Початок пошуків
Ця історія заворожує із самого початку, адже пані Олена та її перше кохання Аркадій не бачилися багато років і довго жили на різних континентах. В результаті 7 років пошуку, вони змогли поспілкуватися вперше за 60 років.
Журналістам Дивись.Інфо цю історію розповіла онучка пані Олени, Дарія Бурко, яка займалася пошуками.
«Після того, як помер дідусь, бабуся часто сумувала. Стала більш задумлива, апатична, – розповідає Дарія. – Все частіше і частіше я чула від неї: «Мені теж вже пора». Я питала, чому вона так говорить, а у відповідь чула: Розумієш, серед живих не залишилось нікого з моїх однолітків-друзів. Вже всі пішли. Мені тут теж не місце».
Дарія розповідає, що така відповідь дуже пригнічувала, тому дівчина вирішила діяти. «Мене пригнічували її слова і одного разу, коли бабця знову засумувала, я вирішила, що доведу її неправоту і тим самим, хоч трохи її підбадьорю».
пані Олена
Дівчина зізнається, що завдання із пошуку бабусиних друзів була не з легких – поважний вік пані Олени й те, що її знайомих розпорошило по всьому світі, не віщувало легкого шляху.
7 років очікування
«Задача ця була не з простих, і не лише через те, що бабуся вже у доволі поважному віці, а й тому, що виросла вона в дитячому будинку і більшість її друзів були розкидані по території колишнього Союзу. Було кілька і таких, які виїхали далі – в Ізраїль, США, Канаду, – розповідає Дарія. – Саме Канада спала мені на думку першою, адже там жив перший хлопець бабусі – Аркадій.
Пошуки чоловіка зайняли довгих сім років. Ось як все було… В 2010 році я загуглила ім’я чоловіка. Пошуковик видав мені один єдиний результат – фрагмент якогось реєстру, в якому зазначалось, що в місті Мон-Реаль проживає чоловік з таким іменем, більше того сходився також вік.
Це стало сигналом шукати далі. Потім я залізла у Фейсбук і в буквальному значенні знайшла усіх чоловіків та жінок з таким же прізвищем, як і у Аркадія, які по віку теоретично могли би бути його дітьми. Я написала усім їм повідомлення, але не отримала жодної відповіді».
Дівчині залишалося тільки чекати на відповідь. «Якось я сиділа з батьками на кухні і в мене задзеленькав телефон: прийшло повідомлення, – ділиться Дарія. – Я подивилась на екран і побачила незнайоме мені ім’я. «Хм…Я не знаю цього чоловіка», – подумала я, але все ж відкрила повідомлення. «Не може бути!» – я викрикнула. В повідомленні було написано лише три слова: «Так, це він».
На той момент, від дати відправлення повідомлення пройшло п’ять років. П’ять!»
Далі справа рушила значно швидше, адже, як виявилось, із дівчиною зв’язався племінник Аркадія, першого кохання пані Ольги.
«Минуло ще кілька місяців, доки мені вдалось отримати актуальний номер телефону товариша бабусі, – розповідає Дарія. – Зрештою, поговорити з ним мені вдалось лише в 2016 році. Це була довга емоційна розмова, після якої Аркадій зателефонував бабусі».
Перша розмова
Про першу розмову давніх друзів по Skype дівчина розповідала у Фейсбук, передаючи ці неймовірні емоції від такої зустрічі. «Скажу відверто, знайти його було дуже непросто, але ця мить вартувала кожного зусилля, – розповіла дівчина. – Цей момент здійснився завдяки технологіям, які дають нам необмежені можливості спілкуватись (щире велике дякую Google, Facebook і Skype). Цей момент здійснився завдяки моєму чоловікові, який безапеляційно підтримує мене у всіх моїх починаннях. І, звичайно, завдяки почуттям, непідвладним відстані, часу та забуттю».
Як додає дівчина, пані Олена й Аркадій почали листуватися. «Побачитись особисто вони не наважуються: не ризикують летіти за океан в такому поважному віці. Але це не головне. Головне те, що у цьому світі стало трошки менше печалі, і двоє людей почуваються менш самотньо», – резюмує Дарія.
Усі фото: Dara Burko
