В цій добірці є і сучасний український сленг, і неологізми, і жаргонізми й інші “модні”, популярні словечка з поясненням і розшифруванням.
Додайте ці слова до свого щоденного словника та здивуйте друзів та рідних!
15 цікавих слів, які урізноманітнять вашу мову
Тремпель – подейкують, що таким цікавим слівцем на сході України називають звичайні плічки для одягу.
Калапуцькати – схоже на дитяче белькотіння або на вигадане слівце, але ж ні. В галицькому діалекті воно означає “щось перемішувати”.
Кецик – звучить дуже навіть мило. Так в деяких областях України називають шматочок чого-небудь.
Гендлювати – походить з ямельницької говірки, яка належить до бойківського діалекту – одного з південно-західних українських наріч. Вживається у значенні торгівлі або спекулювання.
Нáгнітка – це слівце означає звичайну мозолю на львівському говорі.
Кремзлики – навіть звучання слівця натякає, що це щось їстівне 🙂 Таким чудернацьким словом на Закарпатті називають деруни.
Рáндка (рантка) – ну дуже романтичне слівце. Це львівський аналог закордонних рандеву та тет-а-тет, слово, яке переслідує всіх закоханих. Як ви мабуть здогадались, означає воно побачення або зустріч.
Рόвер – по-галицьки, біціглі – по-закарпатськи, колесо – по-буковинськи, лісапед – по-гуцульськи, так в різних частинах України називають велосипед. На східній Україні часом вживають слівце “лайба”.
Пуцувати – це слівце запозичене з німецької мови та вживається у південно-західніх говорах, а означає воно – чистити.
Маринарка – ні, це не український варіант соусу маринара, і навіть не варіант жіночого імені. Це слівце означає піджак або жіночий жакетик.
Ґердан – це слівце сподобається дівчаткам. Це жіноча прикраса з бісеру у вигляді стрічки, якою прикрашають шию або голову. Зазвичай виготовляється з різнокольорових намистин, нанизаних на нитяну чи волосяну основу, що утворюють строкатий геометричний, а часом рослинний орнамент.
Рондель – так на Тернопільщині та Івано-Франківщині називають сковорідку. Також можна почути бритванка, на Закарпатті – фандел, а на Бойківщині кажуть пательня.
Ґзитися – це, хоч і маловживане, та дуже цікаве слівце з галицького діалекту означає дражнитися або забавлятися безглуздими пустощами.
Льорнета – так називають оптичний прилад, а саме бінокль. Слівце походить з лемківського діалекту.
Ґорґоші – можливо, ви колись чули вислів “Візьму на ґорґоші”. На діалекті це означає брати на плечі. Зазвичай він стосується дітей або молодих дівчат.
Використано матеріали modne-slivce.uamodna.com
